Конституційний Суд визнав неконституційною частину восьму статті 176 КПК, яка передбачала обов'язкове застосування тримання під вартою до окремих військовослужбовців під час дії воєнного стану.
Чому це рішення може змінити підхід до обрання запобіжних заходів у військових кримінальних провадженнях - детально пояснюємо в повній аналітичній статті.
Рішення Конституційного Суду щодо неконституційності обов'язкового тримання під вартою в окремих категоріях справ змінює підхід до застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні та посилює роль судової оцінки конкретних ризиків. У LIGA360 можна системно відстежувати актуальну судову практику та пов'язані правові позиції, щоб своєчасно враховувати їх у роботі. Замовте демо LIGA360.
Йдеться про норму, яка фактично не залишала слідчому судді або суду можливості обрати м'якший запобіжний захід для військовослужбовців, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень. Навіть якщо конкретні ризики могли бути усунуті менш суворими засобами, закон передбачав лише один варіант - тримання під вартою.
Конституційний Суд наголосив, що право на свободу та особисту недоторканність є одним із засадничих прав людини. Тримання під вартою може застосовуватися лише як виняток і тільки за наявності конкретних правових і фактичних підстав, перевірених судом.
