Питання звільнення військовослужбовців зі служби під час воєнного стану через сімейні обставини залишається одним із найчутливіших у судовій практиці. З одного боку, держава має забезпечувати обороноздатність і стабільність проходження служби. З іншого - закон прямо передбачає випадки, коли військовослужбовець може бути звільнений, зокрема у зв'язку з необхідністю постійного догляду за хворими батьками.. Верховний Суд у справі № 300/1382/24 звернув увагу на ключову різницю між потребою у сторонньому догляді та необхідністю саме постійного догляду за хворим членом сім'ї.
Позивач, який проходив службу за контрактом у Державній прикордонній службі України, неодноразово подавав рапорти про звільнення, посилаючись на необхідність догляду за хворою матір'ю. До рапортів він додавав медичні документи, зокрема висновок лікарсько-консультативної комісії. Водночас військова частина відмовила у звільненні, вказавши, що подані документи не підтверджують саме постійного догляду та не доводять відсутності інших осіб, які могли б його здійснювати.
У повній аналітичній статті "Звільнення з військової служби через догляд за матір'ю" пояснюємо, які висновки Верховного Суду можуть стати орієнтиром для військовослужбовців, командування та юристів у подібних спорах.
Верховний Суд наголосив: оцінювати такі правовідносини потрібно за редакцією Закону "Про військовий обов'язок і військову службу", чинною на момент подання рапортів та ухвалення рішень військовою частиною. Також Суд підкреслив, що "сторонній догляд" і "постійний догляд" не є тотожними поняттями. Використовуйте інструменти LIGA360 для аналізу судової практики та відстеження підходів Верховного Суду у справах щодо звільнення військовослужбовців, зокрема у питаннях підтвердження права на постійний догляд за членами сім'ї.
