Листом від 11 травня 2010 № 26-26/291 Мінюст звернув увагу на деякі практичні особливості застосування в Україні норм міжнародних двосторонніх договорів про правову допомогу, ув'язнених Україною.
Суть роз'яснення полягає в тому, що згідно ст. 13 Закону "Про міжнародне приватне право" документи, видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізаціїякщо інше не передбачене законом або міжнародним договором. Договорами про правову допомогу встановлено, що для учасників не потрібно легалізацію документів.
В той же час, не усі країни однаково виконують умови цих угод. У зв'язку з цим Мінюст роз'яснив, що документи, складені і засвідчені компетентними органами В'єтнаму, Греції, Єгипту, Ірану, Кіпру, Китаю, Словаччини, Словенії, Туреччини, Угорщини, Хорватії і Фінляндії можуть бути прийняті за умови посвідчення їх дійсності шляхом консульської легалізації або проставляння апостиля згідно Конвенції, що відміняє вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Проте таке посвідчення не потрібно, якщо це прямо передбачено окремими галузевими міжнародними договорами (наприклад, при наданні державами допомоги у цивільних і карних справах).
