Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду оприлюднив огляд актуальної судової практики щодо затримання особи. У документі систематизовано ключові правові позиції, що стосуються повноважень службових осіб, підстав для обмеження волі та процедурних аспектів оформлення затримання. Аналіз охоплює питання допустимості доказів, отриманих під час затримання, та особливості провадження щодо окремих категорій осіб
Суб'єкти затримання: розширене тлумачення терміна «уповноважена особа»
Згідно зі ст. 208 КПК України, право на затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, надається «уповноваженій службовій особі». Верховний Суд роз'яснює, що законодавець під цим терміном розуміє осіб, які за законом мають право здійснювати затримання, але при цьому не обов'язково є слідчими, прокурорами чи дізнавачами. Аналіз законодавства дозволяє включити до цього переліку широке коло представників правоохоронних та силових структур.
Зокрема, до таких осіб належать поліцейські різних служб (згідно із Законом «Про Національну поліцію»), військовослужбовці Служби правопорядку, Національної гвардії та Управління державної охорони. Також відповідні повноваження мають службові особи Державної прикордонної служби, СБУ, розвідувальних органів та Служби судової охорони. Такий підхід підтверджується Постановою ККС ВС від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к, де зазначено, що термін «уповноважена службова особа» відсилає до інших спеціальних законодавчих актів.
Обґрунтованість підозри та законність підстав для затримання
Верховний Суд наголошує, що на момент затримання від правоохоронця не вимагається переконаність «поза розумним сумнівом» у тому, що особа вчинила злочин. Законність затримання оцінюється через сукупність обставин, що створюють достатні підстави для підозри. Наприклад, якщо особа, яка відповідає опису в орієнтуванні, намагається втекти після виклику поліції, це створює належне підґрунтя для її затримання (Постанова ККС ВС від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к). Навіть якщо згодом з'ясується непричетність особи до конкретного злочину, це не анулює законність дій поліції на момент затримання.
Важливим є також часовий аспект. У справі № 727/6903/22 (Постанова від 10.06.2024) суд вказав, що виявлення особи в стані сп'яніння, яка поводиться агресивно та схожа за ознаками на грабіжника, є достатньою підставою для затримання до прибуття слідчо-оперативної групи. Суд також допустив, що розбіжності у фіксації часу фактичного затримання патрульними та часу складання протоколу слідчим не завжди впливають на загальну законність рішення.
Процесуальні гарантії та реєстрація затримання
Затримання є комплексною дією, що включає фізичне обмеження волі, обшук та повідомлення третіх осіб і захисника. Сувора вимога щодо реєстрації затримання є ключовою для запобігання порушенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини. «Незареєстроване затримання», коли особа перебуває під контролем правоохоронців без офіційного оформлення, визнається найтяжчим порушенням гарантій свободи. У справі № 754/2553/18 (Постанова від 10.10.2023) суд констатував, що відсутність записів про затримання позбавляє відповідальну особу можливості контролювати стан здоров'я затриманого та дотримання його прав.
Щодо технічної фіксації, ВС зазначає, що КПК не вимагає обов'язкового відеозапису самого моменту затримання, як і присутності понятих або захисника безпосередньо в момент фізичного обмеження пересування (Постанови від 19.03.2025 у справі № 208/2509/22 та від 15.04.2025 у справі № 337/2104/22).
Час складання протоколу та особистий обшук до внесення в ЄРДР
Кримінальний процесуальний закон припускає, що фактичне затримання та складання протоколу можуть не збігатися в часі через об'єктивні умови, такі як віддаленість місця або ведення бойових дій. У справі № 729/654/22 (Постанова від 04.11.2025) суд визнав виправданим запізнення зі складанням протоколу через активні бойові дії в Чернігівській області.
Окрему увагу приділено питанню особистого обшуку. Суд постановив, що законність обшуку до внесення відомостей до ЄРДР залежить виключно від законності самого затримання. Оскільки затримання часто є несподіваною подією, а право вносити відомості в ЄРДР мають лише слідчі чи прокурори, уповноважена особа, яка здійснила затримання (наприклад, поліцейський патрульної служби), може і повинна провести обшук негайно для забезпечення безпеки та фіксації доказів (Постанова від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к).
Право на захист та допустимість отриманих доказів
Затримання зазвичай відбувається раптово, що робить присутність адвоката в цей момент практично неможливою. ВС підкреслює, що відсутність захисника безпосередньо під час фізичного затримання та особистого обшуку не є порушенням закону (Постанова від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к). Однак, право на захист має бути забезпечене негайно після того, як це стане практично можливим, особливо у справах про особливо тяжкі злочини.
Важливою є позиція щодо свободи від самовикриття. Якщо в протоколі огляду місця події зафіксовані зізнавальні показання особи, але їй не було роз'яснено право зберігати мовчання, такі дані визнаються недопустимими доказами (Постанова від 12.06.2024 у справі № 757/26627/22). Водночас, речові докази (наприклад, наркотики), вилучені під час обшуку без роз'яснення права на мовчання, можуть бути визнані допустимими, оскільки їх існування не залежить від волі особи та результати обшуку не є прямим наслідком ненадання інформації затриманим.
Особливі категорії осіб та специфічні випадки
Верховний Суд також окреслив правила для особливих суб'єктів:
Судді: затримання без згоди Вищої ради правосуддя можливе лише під час або відразу після вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину (Постанова від 15.06.2023 у справі № 760/26347/18).
Адвокати: неповідомлення ради адвокатів регіону або помилки в протоколі (відсутність номеру провадження) самі по собі не завжди ведуть до недопустимості доказів, якщо факт затримання не заперечується (Постанова від 13.06.2023 у справі № 520/2703/17).
Неповнолітні: при затриманні за адміністративне правопорушення (наприклад, розпивання алкоголю) норми КУпАП не вимагають обов'язкової участі захисника під час складання протоколу (Постанова від 02.02.2022 у справі № 676/6492/19).
Виконання вироку: затримання особи, щодо якої вирок набрав чинності, здійснюється на підставі самого вироку з метою відбування покарання (Постанова від 12.11.2025 у справі № 263/13128/18).
Для того щоб оперативно відстежувати подібні зміни в судовій практиці та отримувати повний аналіз рішень Верховного Суду, фахівці використовують сучасні цифрові інструменти. LIGA ZAKON презентувала нове рішення LIGA360 для бізнесів та державних органів. Це інтегрована екосистема, що дозволяє автоматизувати моніторинг судового реєстру, аналізувати правові позиції та мінімізувати юридичні ризики в режимі реального часу. Побачте переваги в дії, замовивши персональну консультацію.
