Велика Палата Європейського суду з прав людини у справі DANILET v. ROMANIA (№ 16915/21) встановила порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатувавши неправомірне втручання у свободу вираження поглядів судді.
Так, справу було порушено у зв'язку із застосуванням до судді дисциплінарного стягнення у вигляді зменшення заробітної плати на 5 % протягом двох місяців, у зв'язку із розміщенням суддею двох дописів на загальнодоступній сторінці судді у мережі Facebook, що налічувала близько 50 тис. підписників.
Перший допис стосувався продовження строку повноважень начальника Генерального штабу Збройних сил президентським указом. Другий - містив гіперпосилання на статтю в пресі, у якій надруковано інтерв'ю прокурора щодо розгляду кримінальних справ і труднощів, з якими стикалася прокуратура, і супроводжувався коротким коментарем заявника.
Як стати впізнаваним на юридичному ринку? Створіть профіль компанії у Liga:BOOK. Будуйте довіру клієнтів, розмістивши нагороди, сертифікати та збирайте відгуки. Дізнайтеся про всі можливості Liga:BOOK прямо зараз.
ЄСПЛ підкреслив, що коли демократія або верховенство права зазнають серйозної загрози, судді мають право публічно висловлюватися з питань суспільного інтересу, і такі висловлювання зазвичай користуються підвищеним рівнем захисту.
У цьому контексті Суд відмежував ситуацію заявника від справ, де висловлювання стосувалися внутрішньої організації правосуддя або професійних дебатів у межах судової системи.
А про співвідношення дисциплінарної та кримінальної відповідальності суддів: крізь призму теорії та практики, читайте в аналітичному матеріалі в LIGA360.
Таким чином, у даній справі Велика Палата ЄСПЛ підтвердила й закріпила принципи, встановлені в судовій практиці, щодо свободи вираження поглядів суддів і прокурорів в інтернеті, а також визначила критерії, що враховують обмеження цієї свободи, пов'язані з обов'язком проявляти розсудливість, властивим їхній посаді, зокрема:
зміст і форму висловлювань;
контекст та посаду особи на час публікації;
можливі наслідки дописів;
суворість застосованого покарання;
наявність і дотримання процесуальних гарантій.
Проаналізувавши спірні публікації з урахуванням цих критеріїв, ЄСПЛ дійшов висновку, що втручання у право заявника на свободу вираження поглядів не було обґрунтованим відповідними та достатніми підставами і не відповідало нагальній суспільній потребі.
Таким чином, Суд констатував порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та підтвердив значення стандартів пропорційності та необхідності у дисциплінарних провадженнях щодо суддів.
За матеріалами Верховного Суду України.
LIGA360 - зручний інструмент для юриста-міжнародника. Знаходь та аналізуй європейське законодавство, отримай рекомендації в питаннях міжнародних відносин, прав людини й громадянства, воєнного стану. Замов персональну презентацію менеджера прямо зараз.
Читайте також: Огляд найрезонансніших судових кейсів: процесуальні порушення, висновки та ризики для правозастосовної практики
ЄСПЛ: захист адвокатської таємниці поширюється і на електронні комунікації
Верховний Суд опублікував огляд практики ЄСПЛ за серпень - вересень 2025 року
