Мінфін оновив Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн

Міністерство фінансів унесло зміни до Порядку обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Відповідний наказ від 29 серпня 2025 року № 446 набере чинності з дня офіційного опублікування.

Порядок регулює процедуру обміну податковою інформацією між ДПС і компетентними органами іноземних держав за спеціальними запитами, а також у межах спонтанного обміну податковою інформацією стосовно податків та в межах, визначених Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованою Законом № 677-VI, із застереженнями, та/або іншим міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією в податкових цілях.

ДПС здійснює міжнародний обмін податковою інформацією для виконання положень Податкового кодексу та зобов'язань України відповідно до міжнародних договорів.

Документ розкриває питання:

• підготовки та подання вихідного запиту ДПС компетентним органам іноземних держав;

• одержання, оброблення та виконання вхідного запиту;

• оброблення відповіді на вихідний запит, отриманої від компетентних органів іноземних держав;

• надання та отримання податкової інформації в порядку спонтанного обміну,

• а також контролю за обміном податковою інформацією.

ДПС здійснює підготовку та виконання спеціальних запитів лише за наявності міжнародних договорів.

Вихідні запити, відповіді на вхідні запити та інформація, що надаються у порядку спонтанного обміну інформацією, оформлюються в письмовій формі та надсилаються одним компетентним органом іншому в паперовому або електронному вигляді.

Установлено, що вихідний запит складається у випадках, якщо:

1) аналіз податкової звітності суб'єкта господарювання (філії, представництва) свідчить про можливість заниження платником податків податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на доходи фізичних осіб при здійсненні виплат на користь нерезидентів шляхом неправомірного застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку, що передбачені міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування;

2) факти свідчать, що необхідна інформація зберігається за межами України, і під час проведення перевірок та/або звірок платників податків у межах податкового контролю виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, зокрема в разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом;

3) є підстави вважати, що платежі, здійснені на користь резидента іншої держави, не були задекларовані;

4) платежі було здійснено резиденту іншої держави, що має ознаки компанії, яка:

• діє лише як проміжна ланка в інтересах іншої особи - бенефіціарного власника доходу;

• не декларує доходів та не подає фінансової звітності;

• підлягає пільговому режиму оподаткування відповідно до національного законодавства такої іншої держави;

5) встановлено невідповідність між кількісними чи іншими показниками митної декларації та фактично оприбуткованими (імпортованими) або відвантаженими (експортованими) товарами;

6) встановлено факти подання неповної або недостовірної інформації у податковій декларації;

7) факти свідчать про перерахування коштів за межі України з метою подальшого здійснення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

8) існує необхідність отримання інформації щодо контролю за трансфертним ціноутворенням;

9) існує необхідність отримання інформації щодо контрольованих іноземних компаній;

10) існує необхідність деталізації та/або ідентифікації даних конкретного платника податків, отриманих за результатом автоматичного обміну інформацією;

11) в інших випадках, у яких для виконання або застосування положень законодавства України, у тому числі міжнародних договорів, ДПС потребує отримання інформації від компетентних органів іноземних держав.

Читайте також:

Аж до ув'язнення: що варто знати бізнесу про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків