Аж до ув’язнення: що варто знати бізнесу про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків

Несплата податків в Україні - це не лише адміністративне чи фінансове порушення. У певних випадках воно може стати підставою для кримінального переслідування, що може серйозно вдарити по репутації, фінансах і навіть свободі власників бізнесу. У нашій практиці траплялось і таке, коли податкові спори ставали елементом тиску на бізнес та його власника - аж до ув'язнення в слідчому ізоляторі.

Особливо ризиковою є ситуація, коли несплата податків відбувається у великому чи особливо великому розмірі, а законодавчо визначена процедура відновлення порушеного податкового зобов'язання перетворюється на фактичне переслідування з боку правоохоронного органу.

Теорія

Кримінальна відповідальність за несплату податків урегульована положеннями ст. 212 Кримінального кодексу України.

Ключові моменти

Що вважається ухиленням від сплати податків

Умисне ухилення від сплати податків, зборів або інших обов'язкових платежів, передбачених законом, - це коли платник:

• не відображає або спотворює дані в податковій звітності;

• приховує доходи чи інші об'єкти оподаткування;

• використовує схеми, що не мають економічної суті, лише для зменшення податкових зобов'язань.

Ключове слово - «умисне». Якщо помилка сталася ненавмисно і підтверджується документально, мова про кримінальну відповідальність зазвичай не йде. У цьому випадку, як правило, настає адміністративна відповідальність у вигляді попередження або штрафу.

Відповідальність (санкції) передбачена положеннями ст. 212 Кримінального кодексу України:

• Частина 1. Ухилення у значному розмірі (понад 3 млн грн податку) - штраф 3 000-5 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 000-85 000 грн) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років.

• Частина 2. Ухилення у великому розмірі (понад 5 млн грн податку) або повторне вчинення - штраф 5 000-7 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85 000-119 000 грн) з обмеженням волі до 3 років.

• Частина 3. Ухилення в особливо великому розмірі (понад 8 млн грн податку) - штраф 15 000-25 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (255 000-425 000 грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.

Важливо: стаття не передбачає класичного позбавлення волі як основного виду покарання - лише штраф і додаткові санкції. Попри це, на практиці нерідко відбуваються історії по-справжньому «фантастичні».

Практика

На що слід звернути увагу бізнесу

На практиці, якщо справою з обрахунку та сплати податкової заборгованості займається правоохоронний орган, сума несплаченого податку обраховується залученим до кримінального провадження спеціалістом. Тобто йдеться про особу, яка має спеціальні знання в галузі податкового законодавства України. При цьому приблизно в 9 з 10 випадків попередньо обрахована сума визначається у розмірі в понад кілька разів більше, ніж фактично можлива заборгованість. При цьому спеціаліст за визначення точності своїх розрахунків жодної відповідальності не несе, у тому числі і кримінальної, що фактично «розв'язує руки» слідству.

Ризиковим фактором початку кримінального переслідування бізнесу за ухилення від сплати податків може стати так звана «показовість» справи, що супроводжується проведенням масових обшуків в офісах, на виробництві компанії та в житлових приміщеннях осіб з числа керівництва.

Наслідками такої «показовості» нерідко стають масові звільнення працівників компанії, які, перебуваючи у стані занепокоєності за власну свободу, фактично втікають з компанії. Крім цього, контрагенти такої компанії також відмовляються від подальшої співпраці, розуміючи ймовірність настання негативних наслідків і для себе.

Як вже зазначалося вище, справи, які розслідуються правоохоронними органами, нерідко закінчуються не тільки штрафом, а й можливим арештом як усього майна компанії (у тому числі грошових коштів наявних на банківських рахунках), так і арештом відповідальних службових осіб компанії, навіть його засновників, якщо мова йде про фізичних осіб. На практиці вже є випадки, коли суди застосовували до уповноважених службових осіб компаній (директор, бухгалтер) або осіб з числа засновників запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Так, це трапляється не так часто, але має місце, якщо:

• справа отримує політичний чи економічний підтекст;

• правоохоронні органи порушують питання підслідності (наприклад, замість Бюро економічної безпеки розслідує СБУ);

• суб'єкт має значні активи або перебуває в конфлікті з впливовими особами;

• суб'єкт не погоджується із сумою нарахованих спеціалістом у кримінальному провадженні зобов'язань і бажає боротися за справедливе рішення.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України хоча і не дозволяє застосувати до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, пов'язаних з ухиленням від сплати податків, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак певні недобросовісні представники правоохоронних органів винайшли спосіб запроторити людину за ґрати навіть за умови існуючої заборони.

Механізм працює злагоджено:

1. визначення суми несплачених податків до державного, місцевого бюджетів (прирівнено до суми завданої шкоди Державі);

2. ініціювання перед судом застосування до уповноважених службових осіб підприємства запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі, що дорівнює або на 10-30% перевищує суму завданої шкоди Державі та яку, як правило, особа не здатна оплатити, що, своєю чергою, стає підставою для визнання порушення з боку особи вимог судового рішення в частині сплати застави та є безумовною підставою для подальшої зміни запобіжного заходу на тримання під вартою.

Після цього особи протягом декількох тижнів або навіть місяців можуть перебувати за ґратами. Робота підприємства також блокується, як і його прибуток. Вирватися з цієї пастки, враховуючи перебування в слідчому ізоляторі, стає дедалі важче.

Як приклад, наведу унікальний кейс з нашої практики.

В опублікованій колонці для Української правди ми вже детально описували справу, яка стала свого роду унікальною (в поганому сенсі слова).

• Наша клієнтка - власниця агробізнесу в Миколаєві.

• СБУ порушила проти неї справу за ч. 3 ст. 212 ККУ. Тобто ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Справу мало вести Бюро економічної безпеки, а не СБУ.

• Суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в 20 млн грн. Протягом 5 днів клієнтка не змогла знайти такої суми коштів, наслідком чого стало застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Миколаївському СІЗО. До речі, ми перевірили, надіславши запити в усі слідчі ізолятори країни, - вона чи не єдина така на всю державу, ув'язнена за цією статтею. Тут знов підкреслю, що в разі доведеності вини особи стандартом покарання за цим правопорушенням є лише штраф без будь-яких інших заходів, пов'язаних з позбавленням або обмеженням волі.

Висновки для бізнесу: що варто знати й врахувати

Реальні ризики недотримання податкового законодавства

• Навіть формальна без умислу несплата податків у великому розмірі може призвести до кримінального переслідування.

• Поряд із правовими наслідками існують ризики процесуальних зловживань, наприклад, «помста» або вибірковий тиск через судові й слідчі інструменти (блокування роботи компанії, арешти грошових коштів на банківських рахунках, запобіжні заходи до керівництва компанії та осіб з числа її засновників - застава в непомірному розмірі, СІЗО тощо).

Маніпуляції з підслідністю кримінального провадження

• Наївно вважати, що справи щодо економічних злочинів має вести лише Бюро економічної безпеки. За необхідності на будь-якій стадії у справу має можливість вступити СБУ.

• Перехід таких справ до СБУ може свідчити про процесуальні маніпуляції, упереджене ставлення або вплив третіх осіб.

Роль адвоката

• Своєчасна правова оцінка - перевірка належних дій правоохоронців (правомірність підслідності, запобіжних заходів).

• Своєчасне реагування на непропорційні рішення: надмірні застави, арешти матеріальних активів вартістю, яка в рази перевищує суму передбаченого кримінальним законодавством штрафу.

• Суспільний резонанс і правова аргументація можуть відіграти роль стримуючих факторів.

Практичні поради бізнесу

1. Слід вчасно вирішувати податкові питання: уникати санкцій простіше, ніж долати їх.

2. Слід реагувати на процесуальні зловживання: через суд, адвокатське звернення чи суспільний резонанс.

3. У разі загрози, слід одразу ж залучити адвоката, здатного мінімізувати ризики бізнесу та життя.

4. Враховуйте контекст: війна, прифронтові регіони, корупційні практики. Все це впливає на вразливість бізнесу.

Михайло Флященко,

адвокат, старший юрист Ario Law Firm