У НААУ підготували огляд практики Верховного Суду із земельних питань за І квартал 2025 року

На початку 2025 року Верховний Суд ухвалив низку рішень у сфері земельних питань (зокрема, щодо зняття обмеження оборотоздатності майнових прав (оренди) для користувача земельної ділянки, перевищення площі земельної ділянки над площею, займаною об'єктом нерухомості, заборони безоплатної передачі земель державної та комунальної власності у приватну власність тощо).

Огляд практики Верховного Суду із земельних питань за І квартал 2025 року підготував заступник голови Комітету НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права Дмитро Навроцький, повідомила пресслужба Національної асоціації адвокатів України.

У збірнику відображено правові позиції Верховного Суду при вирішенні справ щодо:

• звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави представляти орган державної влади, який не здійснює належного захисту прав та інтересів держави;

• якщо договір оренди земельної ділянки виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається;

• факту перевищення площі відведеної земельної ділянки над площею, займаною об'єктом нерухомості та необхідною для його обслуговування, який не може бути самостійною підставою для визнання такого передання землі незаконним;

• втрати відповідною організацією статусу релігійної з огляду на невиконання приписів статті 12 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації», остання втрачає статус суб'єкта права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності;

• застосування положень частини другої статті 651 Цивільного кодексу у справах про розірвання договору про право користування земельною ділянкою;

• пред'явлення позову до власників земельних ділянок про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державного акта є неефективним способом захисту;

• доказу як акта перевірки, який сам собою не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства;

• відсутності державного акта на право постійного користування землями лісогосподарського призначення, який не може свідчити про відсутність такого права;

• застосування статей 18, 20 Закону № 161-XIV (у редакції до 1 січня 2013 року) до додаткових угод, підписаних до зазначеної дати;

• права на позов, спрямований на захист володіння держави, належить саме державі, то суб'єкт права постійного користування не має права звертатися до суду з таким позовом від власного імені;

• зняття обмеження оборотоздатності майнових прав (оренди) для користувача земельної ділянки;

• заборони безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такого безоплатного передання, розроблення такої документації у період дії воєнного стану;

• за наявності двох або більше охочих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності в оренду - право оренди такої земельної ділянки підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах);

• права співвласників багатоквартирного будинку на отримання у власність чи у користування земельної ділянки, необхідної для обслуговування багатоквартирного будинку як прибудинкової території;

• суду, який може відмовити в задоволенні позову про знесення самочинно побудованого об'єкта та зобов'язати сторони здійснити перебудову, якщо це технічно можливо і не суперечить суспільним інтересам;

• знесення самочинного будівництва за рішенням суду буде ефективним способом захисту, якщо буде доведено, що відповідний об'єкт має ознаки самочинного;

• правомірним та ефективним способом захисту порушених прав держави на землі лісогосподарського призначення є саме віндикаційний позов;

• орган місцевого самоврядування в разі прийняття рішення про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен вказати конкретну підставу, передбачену чинним земельним законодавством;

• відносини між органом місцевого самоврядування та заявником щодо передання в оренду земельних ділянок комунальної власності є публічно-правовими і регулюються Законом № 2073-IX, а спори, що виникають у таких відносинах, належать до компетенції адміністративних судів.

Читайте також:

Судова практика щодо земельних спорів