Чи треба право власності на земельний пай оформити до 2025 року і як це зробити?

Процедуру оформлення права власності на земельну ділянку (пай) регламентовано Законом України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”. І оскільки фактично реєстрація речових прав на витребувані земельні ділянки (паї) жодним чином не пов'язана з безоплатною приватизацією, то й обмеження, які стосуються передачі земельних ділянок безоплатно у власність під час дії воєнного стану в Україні, - не стосуються виділення земельних часток.

Станом на сьогодні є ряд причин, з яких деякі власники земельних часток (паїв) досі не витребували їх і найімовірніше не встигнуть це зробити до 01 січня 2025 року. Розуміючи цей факт, Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин” № 3993-IX, яким строк оформлення прав власності на земельні ділянки продовжено до 01 січня 2028 року.

Разом з тим, на мою думку, зволікати з оформлення відповідних речових прав не варто, адже поки земельну ділянку не виділено в натурі (на місцевості), - вона не є об'єктом цивільних прав. Тож її неможливо передати в оренду, в користування на підставі договору емфітевзису, розпорядитися нею у передбачений чинним законодавством спосіб.

Насамперед, варто зазначити, що право на земельну частку (пай) мають:

- колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

- громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;

- громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);

- громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Також документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) є:

- свідоцтво про право на спадщину;

- посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

- рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);

- трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності), або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - для громадян України, евакуйованих із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадян України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Тобто, усі громадяни, у яких “на руках” наявні вказані документи, мають право на земельний пай.

Значна кількість мешканців сільських населених пунктів є власниками земельних часток (паїв), право на які вони набули відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”. Відповідно до цього Указу власник паю має право володіти та користуватися ним. Проте сертифікат та вищевказані документи засвідчують лише право його власника на отримання земельної ділянки (а не право на саму ділянку), а сам документ не визначає меж земельної ділянки, вказуючи лише його площу в умовних кадастрових гектарах і вартість (у гривнях).

Щоб оформити право власності на земельну ділянку, громадянам необхідно:

1) переконатися, що ваші права на ділянку ще не оформлені (адже ділянку сільськогосподарського призначення практично повсюдно також називають паєм);

2) звернутися до відповідної сільської, селищної, міської ради із письмовим клопотанням про передачу у власність відповідної земельної ділянки та надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). До заяви необхідно додати: копію сертифікату на земельну частку (пай), або копію свідоцтва про право на спадщину, або нотаріально посвідчений договір про набуття права власності на земельну частку (пай), або рішення суду про визнання права власності на земельну частку (пай);

3) після отримання рішення сільської, селищної, міської ради необхідно звернутися до землевпорядної організації та укласти договір на розробку технічної документації із землеустрою, з метою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). За результатами розробки вказаної технічної земельну ділянку буде зареєстровано в Державному земельному кадастрі (ДЗК) з присвоєнням їй кадастрового номеру;

4) після реєстрації ділянки та отримання витягу з ДЗК, необхідно звернутися до відповідної сільської, селищної, міської ради для затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

5) із рішенням про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки у власність, необхідно звернутись до державного реєстратора речових прав (у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг відповідної області) та здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку. За результатами реєстрації видається витяг про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме - земельну ділянку.

Таким чином, станом на сьогодні, виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) передбачає заміну сертифіката чи іншого документа про право на таку земельну частку на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку. І хоча часу для оформлення таких речових прав ще достатньо, бо попереду ще цілих три роки, під час яких власники земельних часток (паїв) зможуть безперешкодно займатися відповідним оформленням, ми радимо не зволікати: адже кожен з етапів описаних вище може затягнутися на тижні, а подекуди й на місяці.

Ірина Гончаренко

радниця

Юридична фірма "Результат"