28 червня у Верховній Раді було одержано доопрацьований Комітетом ВР з питань правоохоронної діяльності проєкт Кодексу України про адміністративні проступки (№ 11386). Відповідна інформація міститься в картці документа на сайті ВР.
Ініціатори проєкту народні депутати Д. Припутень, М. Павлюк та інші зауважують, що представлений проєкт Кодексу України про адміністративні проступки розроблено на виконання положень Закону № 2215-ІХ «Про дерадянізацію законодавства України». Україна є однією з небагатьох держав - колишніх республік Радянського Союзу, в яких до цього часу не здійснено реформування адміністративного деліктного законодавства.
У 2004 році була спроба ухвалити новий Кодекс про адміністративні проступки (проєкт № 5558, внесений Кабінетом Міністрів), але 08.05.2005 зазначений проєкт було відкликано.
Проєкт Кодексу України про адміністративні проступки (№ 11386) складається із 503 статей, які об'єднані у 9 розділів.
Загальна частина містить розділи:
1. Законодавство про адміністративні проступки.
2. Адміністративний проступок.
3. Правові наслідки адміністративного проступку.
Особлива частина містить розділи:
4. Адміністративні проступки у сфері праці, охорони здоров'я, моральності, культурної спадщини та благоустрою.
5. Адміністративні проступки у сфері забезпечення публічної безпеки, безпеки виробництва та будівництва і безпеки транспорту.
6. Адміністративні проступки у сфері забезпечення екологічної безпеки, громадського здоров'я, охорони довкілля, туризму та курортів.
7. Адміністративні проступки у сфері охорони власності та здійснення господарської і фінансової діяльності.
8. Адміністративні проступки управління в інформаційній сфері, сфері оборони, військового обов'язку, безпеки державного кордону України, а також забезпечення функціонування публічної служби.
Процедурна частина містить розділ 9. Провадження в справі про адміністративний проступок.
Зазначені розділи проєкту КУАП розподілені на 55 глав.
Проєктом КУАП передбачається також внесення змін до 84 законодавчих актів України, а також визнання таким, що втратив чинність, Кодексу України про адміністративні правопорушення 1984 року.
Серед основних новацій проєкту КУАП необхідно виділити такі:
1. Об'єднання в КУАП всіх норм, які передбачають склади адміністративних проступків. Положення щодо відповідальності за адміністративні проступки будуть вилучені з інших нормативно-правових актів, в тому числі підзаконних актів. Внаслідок цього буде усунуте пряме порушення вимог пункту 22 частини першої статті 92 Конституції.
2. Вилучення зі сфери адміністративного деліктного законодавства правопорушень, які мають цивільно-правовий характер або є предметом розгляду адміністративних судів. Наявність цих порушень у адміністративному законодавстві пояснюється природою радянського адміністративного права, яку до цього часу відображають положення Кодексу про адміністративні правопорушення 1984 року.
3. Розмежування кримінальних та адміністративних правопорушень. У Рішенні Конституційного Суду України від 21.07.2021 № 5-р(II)/2021 зазначено, що, по-перше, в законодавстві України бракує розмежування кримінальних та адміністративних правопорушень на підставі чітких критеріїв, по-друге, накладення певних адміністративних стягнень за скоєння адміністративних правопорушень, зокрема значних за розміром штрафів, адміністративного арешту, має не лише превентивну мету, а й каральну, яка є характерною для кримінального покарання, а не адміністративного стягнення.
Конституційний Суд України звертає увагу законодавця на потребу в розмежуванні на законодавчому рівні злочинів, адміністративних та дисциплінарних правопорушень за чіткими критеріями, оскільки це безпосередньо випливає з припису пункту 22 частини першої статті 92 Конституції та зобов'язань України як держави-учасниці Конвенції.
Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, дійшов висновку, що проблема чинного законодавства про адміністративні правопорушення лежить не в площині процесуального обмеження права на касаційне оскарження постанов суду апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення (оскільки за своєю сутністю таке обмеження загалом є допустимим та не спричиняє порушення права на судовий захист), а в унормуванні в законодавстві про адміністративні правопорушення великої кількості правопорушень, які за своєю природою або характером і ступенем суворості стягнення належать до кримінальних правопорушень. Розв'язання зазначеного питання, на думку Конституційного Суду України, має бути здійснено Верховною Радою України системно та невідкладно.
4. Визнання суб'єктами вчинення адміністративних проступків фізичних та юридичних осіб. Діяння юридичної особи вважатиметься караним, якщо воно є наслідком діянь фізичних осіб, що її представляли у відповідних відносинах. Проєкт КУАП відмовився від визнання суб'єктами адміністративних проступків посадових осіб, які діють від імені юридичної особи. У цих випадках суспільно шкідливими є наслідки невиконання певних правил (наприклад, охорони природи, благоустрою тощо) саме юридичною особою. А в межах юридичної особи має вирішуватися внутрішнє питання (поза інститутом адміністративної відповідальності) про характер і межі відповідальності її посадової особи.
5. Зміна підходів до визначення вини. Існуюча теорія вини адміністративних правопорушень, механічно запозичена з кримінального права, в проєкті КУАП замінена на інший підхід. Відповідно до нього фізична особа, у тому числі та, яка представляла у відповідних відносинах юридичну особу, вважатиметься винуватою у вчиненні діяння, якщо дія або бездіяльність є усвідомленою і має наслідком порушення положень закону. Така новація дасть змогу визнати юридичних осіб повноцінними суб'єктами відповідальності і привести вітчизняне законодавство в цій частині у відповідність до правової доктрини і законодавства західноєвропейських країн.
6. Запровадження презумпції невинуватості у справах про адміністративні проступки. Відповідно до цього принципу особа вважатиметься невинуватою у вчиненні адміністративного проступку і до неї не може бути застосовано адміністративне стягнення, доки факт вчинення нею адміністративного проступку не буде доведено у визначеному законом порядку і встановлено рішенням адміністративного органу, уповноваженого цим Кодексом, що набрало чинності. Особа, яка притягуватиметься до адміністративної відповідальності, не зобов'язана буде доводити свою невинуватість.
7. Наповнення новим змістом принципу законності, згідно з яким особи підлягатимуть відповідальності за порушення правил, вимог, режимів, лімітів, порядків, нормативів, норм, технологій, строків, обмежень, передбачених цим Кодексом, які встановлені виключно на підставі закону України.
8. Впорядкування системи суб'єктів притягнення до відповідальності. Адміністративні проступки згідно з проєктом КУАП підвідомчі лише органам виконавчої влади, державним органам, органам місцевого самоврядування, тобто адміністративним органам.
9. Оновлення переліку адміністративних стягнень та інших правових наслідків вчинення адміністративних проступків. У проєкті КУАП також змінено спосіб визначення розміру штрафів. Вони поділяються на десять категорій, виходячи зі ступеня тяжкості адміністративних проступків.
Підсилюй роботу юриста використанням комплексної інформації - з новою LIGA360! Передбачай можливість перемоги у судових спорах, завдяки пошуку подібних рішень на базі позовних вимог. Дізнайся деталі, замовивши презентацію саме для тебе.
Скористайся найгарячішою пропозицією - Summer program від LIGA ZAKON! Твоя знижка на нову LIGA360 для контролю бізнес-ризиків й ухвалення рішень. Забезпеч всю команду інформацією і економ більше з кожною додатковою ліцензією.
Читайте також:
