Інститут малозначних спорів є відносно новим для національного законодавства України. Першочергово, він мав на меті розвантажити судову систему та оптимізувати судові процеси шляхом ефективного розгляду малозначних спорів у порядку спрощеного позовного провадження з дотриманням розумних строків. Для того щоб зменшити навантаження на судову систему, було встановлено високі межі визначення малозначних справ.
Однак Конституційний Суд України (КСУ) у своєму Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023 визнав неконституційними деякі положення Цивільного процесуального кодексу, зокрема, п. 1, 5 ч. 6 ст. 19, які визначали малозначними справи з ціною позову до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік - 268 400 грн) та справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищувала 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2023 рік - 671 000 грн).
Законодавець не врахував той факт, що визначення малозначних спорів базується на прожитковому мінімумі, який є вартісною, а відповідно і швидкозмінною величиною. Такого висновку дійшов і КСУ, тому зазначив, що встановлені суми є надто високими та перевищують установлені в законі розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати.
Також КСУ порівняв Європейську процедуру розв'язання дрібних позовів у країнах ЄС (далі - Правила ESCP), де розмір позовних вимог має становити не більше 5000 євро, тоді як в Україні - цей розмір становить 6801 євро, а у справах про захист прав споживачів - більше 17002 євро. У зв'язку з цим КСУ виснував, що правила щодо "малозначних" справ не відповідають конституційним вимогам та міжнародним зобов'язанням України, а відповідне законодавство в цій сфері потребує додаткового уточнення і врегулювання.
19 червня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» (законопроєкт № 11026), який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Закон ухвалено з метою приведення цивільного законодавства у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023. Також аналогічні зміни будуть внесені і до Кодексу адміністративного судочинства України задля комплексного врегулювання інституту судового захисту у малозначних спорах.
Звертаю Вашу увагу, що дія цього Закону не поширюватиметься на позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, а тому вони розглядатимуться в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Нові положення змінюють пункти 1, 2, 3 і 5 частини шостої статті 19, частину п'яту статті 274, пункт 1 частини шостої статті 279, частину першу статті 369 Цивільного процесуального кодексу України, а також пункти 2 і 4 частини четвертої статті 12, пункт 6 частини шостої статті 12, пункти 2 і 4 частини четвертої статті 257, пункт 4 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, відтепер у цивільному процесі малозначними вважатимуться:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до цього Закону тепер в рамках адміністративного судочинства оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п'ятнадцяти (до змін - ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважатиметься малозначним.
А спори щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивач також заявив вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує шістдесят (згідно з чинною редакцією КАС - п'ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - будуть розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи вищезазначене, можна підсумувати, що гранична сума визначення малозначних спорів знижена. Це повинно сприяти підвищенню ефективності розгляду даних справ.
Проте є як переваги, так і недоліки. Фактично, прийняття цього Закону знову збільшить завантаженість судів, а як наслідок це може спричинити затягування процесу, порушення строків розгляду справ та збільшення судових витрат. З іншого боку, правосуддя буде доступнішим і відповідатиме вимогам як національного, так і міжнародного законодавства.
Яна Осіпова,
юрист АО «CREDENCE»
Підсилюй роботу юриста використанням комплексної інформації - з новою LIGA360! Передбачай можливість перемоги у судових спорах, завдяки пошуку подібних рішень на базі позовних вимог. Дізнайся деталі, замовивши презентацію саме для тебе.
Скористайся найгарячішою пропозицією - Summer program від LIGA ZAKON! Твоя знижка на нову LIGA360 для контролю бізнес-ризиків й ухвалення рішень. Забезпеч всю команду інформацією і економ більше з кожною додатковою ліцензією.
