Особливості визначення розміру застави - аналіз судової практики Вищого антикорупційного суду

Визначення розміру застави є важливою частиною процесу визначення запобіжних заходів у кримінальному провадженні. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Так, визначення розміру застави у кримінальному процесі залежить від кількох критеріїв, які встановлені КПК України:

- майновий та сімейний стан підозрюваного/обвинуваченого;

- ризики щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду;

- ризики щодо знищення речей та/або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризики щодо незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження;

- ризика щодо вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним та обвинуваченим.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 3028 грн. до 60 560 грн);

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 60 560 грн. до 242 240 грн.);

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 242 240 грн. до 908 400 грн.).

Частиною 1 статті 182 КПК України чітко встановлюється мета застосування застави, які полягає у забезпеченні виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що національні суди повинні приводити достатні аргументи, щоб виправдати застосований запобіжний захід.

Згідно з рішенням у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain, заява № 12050/04 від 28.09.2010, пункти 78 - 81) суд зазначив, що гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а явку обвинуваченого на судове засідання.

Тому її суму необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати забезпечення або позов проти гарантів, у разі його неявки на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку втекти.

Аналогічної думки ЄСПЛ дотримався в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява № 23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) де зазначив, що, гарантії п. 3 ст. 5 Конвенції стосуються виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків (забезпечення присутності на судовому засіданні), але не відшкодування збитків.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України лише у виняткових випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розглянемо критерії та межі при визначенні розміру застави в аспекті практики Вищого антикорупційного суду:

В ухвалі від 23.02.2024 у справі № 991/733/24 Вищий антикорупційний суд, слідчий суддя зазначив, що на запропонований прокурором розмір застави, а саме: 268 096 062 грн жодним чином не пов'язується з майновим станом підозрюваного (за наявними в матеріалах даними), не співвідноситься за розміром зі встановленими слідчим суддею ризиками, не відповідає рівню залученості підозрюваного до обставин, які перевіряються у цьому кримінальному провадженні, тобто є невиправдано високим та завідомо непомірним, а тому не може бути застосований, не було встановлено виключних випадків, які дозволяли призначити заставу в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

В ухвалі від 30.01.2024 у справі № 991/715/24 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду врахував, що ОСОБА_6, починаючи з 18.05.2023, тобто протягом більш ніж восьми місяців, утримується під вартою, дотримується належної процесуальної поведінки; 03.10.2023 стороною обвинувачення повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування і відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України, з якими сторона захисту на теперішній час ознайомлюється, а встановлені судовими рішеннями ризики, передбачені ст. 177 КПК України, протягом часу перебування підозрюваного ОСОБА_6 під вартою суттєво не зменшилися. Фактично, тримання під вартою виправдовується, крім встановлених ризиків, необхідністю ознайомлення стороною захисту з матеріалами досудового розслідування, оскільки збір доказів завершено і слідчі дії не проводяться.

Також слідчий суддя взяв до уваги проблеми підозрюваного зі здоров'ям та необхідність отримання належної медичної допомоги, яку не завжди вчасно можна отримати у тимчасовому слідчому ізоляторі, в якому він перебуває.

Тому слідчий суддя, враховуючи викладені вище обставини, вважає за необхідне встановити заставу меншого розміру, а саме 6 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який у 20 разів перевищує максимальний розмір застави, визначений КПК України для злочинів такої тяжкості, що у грошовому виразі становить 18 168 000 грн.

Так, при обґрунтованості розміру застави Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 12.01.2023 у справі № 991/6265/22 зазначила, що раніше визначена в іншому кримінальному провадженні застава в сумі 80 млн. гривень, на противагу спочатку застосованій мізерній у сумі 5,5 млн. гривень, не забезпечила виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

ВАКС обрав розмір запобіжного заходу у зазначеній справі розміром 100 млн. гривень, вказавши, що така застава не є занадто непомірною для підозрюваного.

У справі № 991/9447/23 у клопотанні детектив просив визначити заставу у розмірі 14775 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1982850,00 гривень, обґрунтовуючи такий розмір тяжкістю та специфікою вчиненого кримінального правопорушення, даними про особу підозрюваної, майновим станом підозрюваної. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у якому підозрюється ОСОБА_5, є особливо тяжким злочином (ст. 12 КК України).

Так, при визначенні розміру застави слідчий суддя врахував роль ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, сімейний стан ОСОБА_5, яка одружена з ОСОБА_25, наявність повнолітніх дітей, які утримають батьків, майновий стан підозрюваної, майна, що перебуває у спільній сумісній власності, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 3210600000:01:058:0074 за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1 га; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, площею 284,9 кв. м; транспортний засіб KIA SPORTAGE, 2020 року випуску. Вказане майно належало підозрюваній, однак у квітні 2023 було подароване чоловікові - ОСОБА_25 (т. 12 а. с. 54-107).

Разом із цим встановлено, що ОСОБА_5 з 1998 року - по 2-й квартал 2023 років отримала оподаткованих доходів в сукупному розмірі 6 763 088,00 грн., з якого в період часу з 2020 року по 2-й квартал 2023 року оподаткований дохід становить 3 551 629,00 грн, що підтверджується відомостями інформаційної системи "Доходи фізичних осіб" (Державної фіскальної служби України)/Єдине вікно подання електронної звітності.

Тому, враховуючи майновий стан підозрюваної, роль ОСОБА_5 у вчиненні злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805200 гривень.

Таким чином, при визначенні розміру застави суд у першу чергу має врахувати майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу. А вже потім інші обставини, такі як вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання та наявність збитків від кримінального правопорушення.

Валерія Сніжна,

юрист адвокатського об'єдання «Юнімайндс»