Конституційний Суд України визнав неконституційним пункт 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX, який унормовує відносини з попередження прокурорів про можливе майбутнє звільнення з посади. Відповідне Рішення № 1-р(ІІ)/2023 КСУ ухвалив 1 березня 2023 року, повідомила прес-служба Суду.
Відповідно до зазначеного припису Закону № 113 - «з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені в належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“».
Конституційний Суд України в одному зі своїх рішень, розв'язуючи схожу конституційну проблему, зазначив „Верховна Рада України шляхом ухвалення законів, що є нормативними актами, не може звільняти окремого працівника або певні категорії працівників та повідомляти їх про можливе майбутнє звільнення. Звільнення особи можливе на підставі не закону, а лише індивідуального акта права, повноважень щодо ухвалення якого Верховна Рада України не має“.
Читайте також: Конституційний Суд визнав неконституційними деякі положення Кодексу адмінсудочинства
Близько 100 млн судових рішень для роботи юристів та адвокатів - є у LIGA360. Користуйся 35 фільтрами для пошуку й аналізу, швидко переглянь резулятивну частину, отримуй ланцюжки історії справи й подібні рішення. Обери вигідний тариф LIGA360 прямо зараз.
КСУ вважає, що хоча оспорюваний припис і не можна вважати індивідуальним актом права, яким Заявника було звільнено з посади прокурора, він все ж має ознаки акта правозастосування, оскільки в ньому констатовано, що суб'єкт права на конституційну скаргу та всі інші прокурори „з дня набрання чинності цим Законом <…> вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади“.
Оскільки Конституція України не містить припису, що наділяє Парламент повноваженням ухвалювати правозастосовні акти у процедурі звільнення Заявника, іншого конкретного прокурора або усіх прокурорів з їхніх посад, зокрема у спосіб персонального попередження прокурора законом про можливе майбутнє звільнення, є підстави вважати, що оспорюваний припис Закону № 113 Верховна Рада України ухвалила за межами своїх конституційних повноважень.
Суд також оцінив відповідність оспорюваного припису Закону № 113 принципу верховенства права (правовладдя).
Однією з вимог принципу верховенства права (правовладдя) є вимога юридичної визначеності, яка полягає, зокрема, у чіткості та зрозумілості норм права, передбачності їх змісту та можливих наслідків застосування або іншої форми реалізації цих норм права.
Використання в оспорюваному приписі Закону № 113 фрази „можливе майбутнє звільнення“ призвело до суперечливості його змісту, оскільки суб'єкт права на конституційну скаргу та будь-який інший прокурор з моменту набрання чинності (25 вересня 2019 року) оспорюваним приписом Закону № 113 могли вважати, що цей припис є або повідомленням про наступне неминуче звільнення з посади прокурора, або, що звільнення в подальшому могло бути не застосоване та розраховувати за певних умов на подальше пербування на посаді прокурора.
Тож суб?єкт права на конституційну скаргу та будь-який інший прокурор, на яких було поширено дію оспорюваного припису Закону № 113, не мали можливості чітко зрозуміти зміст, передбачити юридичні наслідки його застосування та спланувати свої подальші дії.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюваний припис Закону № 113 містить одночасно як окремі ознаки акта правозастосування, тобто індивідуального акта права, адресованого прокуророві, якого попереджають „про можливе майбутнє звільнення з посади“, так і ознаки знеособленого нормативного припису, що не містить жодних персональних даних.
Отже, оспорюваний припис Закону № 113 не можна вважати „правом“ у державі, керованій верховенством права (правовладдям). Конституційний Суд визнав його таким, що не відповідає Конституції України.
Витрачаєш багато часу на аналіз законодавства? Спробуй найзручніші інструменти legal research в LIGA360. Миттєвий пошук серед мільйонів документів. Для кожного НПА - пов'язана аналітика, законодавство та судові справи. Дізнайся більше переваг за посиланням.
Читайте також: Конституційний Суд визнав неконституційним окремий припис Закону "Про повну загальну середню освіту"
