Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду прочитали лекції в рамках підготовки для підтримання кваліфікації суддів місцевих загальних судів, яку провела Національна школа суддів України.
Зокрема, суддя КЦС ВС Наталія Сакара виступила з доповіддю «Принцип добросовісності і зловживання процесуальними правами». Вона зазначила, що цей принцип є загальноправовим і суди дедалі частіше застосовують його у практиці.
Суддя навела кілька відповідних правових позицій. Зокрема, у постанові від 31 січня 2019 року у справі № 753/21967/15-ц КЦС ВС зробив висновок, що особа, яка звернулася до суду, повинна цікавитися результатами розгляду звернення. Суд робив усе можливе, щоб повідомити особу про такі результати - направляв документи на адреси, вказані особою в поданих до суду документах. Однак особа не реагує належним чином, що є недобросовісною поведінкою.
Наталія Сакара зауважила, що в судовій практиці добросовісність, з одного боку, розглядається як фундаментальна засада цивільного судочинства (принцип), з іншого - як стандарт певної поведінки, і, серед іншого, добросовісність розглядається через такий аспект, як належне здійснення цивільних процесуальних прав та обов'язків. «На мою думку, найбільш логічним є розуміння принципу добросовісності саме як загальноправового принципу, оскільки принципи - це вимоги до поведінки, недотримання яких призводить до відповідних процесуальних наслідків», - зазначила Наталія Сакара.
Вона навела чотири складові цього принципу:
заборона зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 44 ЦПК України);
вимога добросовісного виконання процесуальних обов'язків (ч. 3 ст. 27 ЦПК України (в редакції 2004 року), ч. 1 ст. 44 ЦПК України);
процесуальний естопель або доктрина заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium);
заборона чинити інші протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя (введення суду в оману, використання втрачених процесуальних можливостей).
Наталія Сакара розповіла також про наукові підходи до розуміння сутності поняття «зловживання процесуальними правами». Це важливо, оскільки судова практика ще формується, а наукові підходи дають змогу глибше подивитися на те чи інше явище.
Суддя звернула увагу на постанову КЦС ВС від 3 червня 2020 року у справі № 318/89/18. У ній зроблено висновок, що зловживання процесуальними правами - це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам цивільних процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя у цивільних справах та (або) інтересам учасників справи, чи недобросовісна поведінка в інших формах.
Крім того, у цій постанові зазначено, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова в захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.
Також Наталія Сакара на прикладі рішень Верховного Суду проаналізувала види зловживань процесуальними правами.
За повідомленням Верховного Суду
Шукаєш рішення для складної правової ситуації? LIGA360 допоможе з експертною аналітикою та алгоритмами дій для юристів. Дізнайся більше можливостей за посиланням.
Рішення для тих, хто має сміливість перемагати! Спеціально до Дня адвокатури LIGA ZAKON надає знижку на рішення LIGA360:Адвокат НААУ. Замовляй за посиланням.
Читайте також:
