Доволі часто для державної реєстрації речових прав заявники подають судові рішення. Окремі реєстраційні дії, вчинені на підставі судових рішень, оскаржуються до Міністерства юстиції України.
З огляду на актуальність такої державної реєстрації прав фахівці Офісу протидії рейдерству зупинилися на основних її особливостях.
Основними нормативно-правовими актами у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є, зокрема, Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон про реєстрацію прав) та Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), затверджений урядовою постановою від 25.12.2015 № 1127 (зі змінами).
Важливо враховувати, що однією із загальних засад державної реєстрації прав є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) виключно на підставах та в порядку, визначених Законом про реєстрацію прав.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 27 Закону про реєстрацію прав державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Положенням частини першої статті 31-1 Закону про реєстрацію прав передбачено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР), без подання відповідної заяви заявником.
Водночас абзацом першим підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», який набрав чинності 02.11.2016, встановлено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та ЄДРСР, передбаченої Законом про реєстрацію прав, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.
Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов'язково використовує відомості ЄДРСР за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.
У разі відсутності рішення суду в ЄДРСР державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду.
Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Абзац перший пункту 67 Порядку передбачає, що для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону про реєстрацію прав та Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника, крім випадку, коли право власності належного власника на таке майно було зареєстроване в Державному реєстрі прав.
Слід враховувати, що під час державної реєстрації державний реєстратор:
встановлює: відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями,
перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та
приймає відповідні рішення.
Однією з перешкод для державної реєстрації прав на підставі рішення суду, наприклад, про витребування майна з чужого незаконного володіння, є наявність суперечностей між заявленими і вже зареєстрованими правами, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 24 Закону про реєстрацію прав є підставою для відмови у державній реєстрації прав.
Для прикладу, Мін'юст скасував рішення про державну реєстрацію, на підставі якого внесено запис про право власності товариства на нежилі приміщення на підставі договору міни від 07.08.2009, посвідченого приватним нотаріусом, а також рішення районного суду та постанови Верховного Суду.
Підставою для скасування зазначеного рішення стало порушення під час його прийняття положень пунктів 1, 2 частини третьої статті 10, пункту 5 частини першої, частини другої статті 24 Закону про реєстрацію прав, абзацу першого пункту 12 Порядку № 1127.
Так, відповідно до рішенням районного суду, поданого для державної реєстрації права власності, нежилі приміщення витребувано на користь товариства з володіння однієї особи, тоді як на час державної реєстрації вони були зареєстровані вже за іншою особою, яка і звернулася із скаргою до Мін'юсту.
З рішенням Міністерства юстиції та висновком Центральної колегії Міністерства юстиції з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту можна ознайомитися за посиланням.
-30% на корпоративне рішення LIGA360 - тільки до 31 грудня. Надайте повноту інформації та інструментів для керівників, юристів, бухгалтерів, HR, PR фахівців. А ще отримуйте бонус для всієї компанії: сервіси медіамоніторингу та автоматизації договірної роботи. Замовляйте LIGA360 за новорічними цінами за посиланням.
Читайте також:
Особливості договору купівлі-продажу майбутнього об'єкта нерухомості
