З огляду на військову агресію росії проти України держава припинила доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що включені до переліку, затвердженого Мін'юстом.
Водночас в одному з реєстраційних кейсів, що перебував на розгляді судів господарської юрисдикції, постало питання правомірності вчинення реєстраційної дії державним реєстратором, який перебував на непідконтрольній Україні території. Деталі повідомили фахівці Офісу протидії рейдерству.
Під час розгляду касаційної скарги у справі № 910/406/21 Верховний Суд у постанові від 26.10.2022 сформував правову позицію з цього питання.
За обставинами справи фізична особа - підприємець (кредитор ліквідованого товариства) звернувся до суду з позовом до державного реєстратора та учасників товариства про скасування державної реєстрації припинення товариства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент вчинення спірної реєстраційної дії товариство мало непогашену заборгованість перед позивачем.
На думку позивача, наявність реєстраційного запису про припинення товариства, вчиненого за наслідками порушення установленого законодавством порядку припинення юридичної особи, у випадку неможливості задоволення вимог кредиторів наявним у товариства майном, впливає на права та інтереси позивача, майнові вимоги якого внаслідок таких дій залишилися незадоволеними. Також позивач посилався на те, що державний реєстратор перебуває на непідконтрольній території, тому, на думку позивача, спірні реєстраційні дії вчинялися не державним реєстратором, а іншою особою.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці судові рішення.
Перед Верховним Судом у цій справі постало, зокрема, питання: чи має право державний реєстратор вчиняти реєстраційні дії, перебуваючи на непідконтрольній Україні території.
Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив виходячи, зокрема, з таких мотивів.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон про державну реєстрацію) державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Мін'юстом, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації (крім нотаріусів), та нотаріус.
Пунктами 4 - 6 частини другої Закону про державну реєстрацію передбачено, що до повноважень державного реєстратора належить проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ведення ЄДР та реєстраційних справ.
Відповідно до частини першої статті 29 зазначеного Закону реєстраційна справа формується в паперовій та електронній формі після внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця і державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу та фізичну особу - підприємця.
Згідно з абзацами 1, 2 частини третьої статті 29 Закону про державну реєстрацію реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб‘єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, фізичної особи - підприємця щодо юридичної особи (крім громадського формування та релігійної організації) та фізичної особи - підприємця - у виконавчих органах міської ради міст обласного та/або республіканського значення, АР Крим, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях.
З наведених норм вбачається, що державний реєстратор для виконання своїх повноважень, в тому числі щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, повинен мати доступ до ЄДР, а також до реєстраційної справи, яка перебуває у суб'єкта реєстрації (за місцем знаходження юридичної особи, щодо якої проводиться державна реєстрація).
Перебування державного реєстратора на непідконтрольній Україні території унеможливлює його доступ до реєстраційних справ тих юридичних осіб, що знаходяться на території, підконтрольній Україні.
Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України державний реєстратор 08.12.2018 перетинав пункт пропуску Новотроїцьке (Бугас) на в'їзд, а 18.12.2018 перетинав зазначений пункт пропуску на виїзд.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що державний реєстратор перебував на підконтрольній Україні території лише з 08.12.2018 до 18.12.2018. Натомість державна реєстрація припинення товариства в результаті ліквідації проведена 06.05.2019, тобто у період, коли державний реєстратор фактично перебував на непідконтрольній Україні території, а відтак не мав доступу ні до ЄДР, ні до реєстраційної справи товариства.
Верховний Суд зауважив, що перебування державного реєстратора у трудових відносинах із Комунальним підприємством «Реєстратор» та необхідність самостійно отримувати електронний цифровий підпис в акредитованому центрі сертифікації ключів саме по собі не означає, що така особа безпосередньо вчиняла спірні реєстраційні дії. Отже, це означає, що у державного реєстратора був відсутній доступ до ЄДР та реєстраційної справи на момент вчинення реєстраційної дії.
З огляду на це, перебування державного реєстратора на непідконтрольній Україні території на момент вчинення нею реєстраційних дій є самостійною підставою для скасування таких реєстраційних дій.
Разом з тим Верховний Суд відхилив посилання скаржника на пункт 1 наказу Мін'юсту від 17.06.2014 № 953/5, яким визначено обов'язок адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Мін'юсту, тимчасово припинити доступ користувачів до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Мін'юсту, до закінчення антитерористичної операції в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».
Зазначена норма фактично означає припинення доступу в тому числі реєстратора до ЄДР, якщо місце здійснення його діяльності знаходиться в одному із населених пунктів, які внесено до зазначеного вище переліку. Однак хоча державний реєстратор фактично перебував на непідконтрольній Україні території, місце його діяльності було визначене у м. Києві. Тому вказана норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Попередьте незаконні дії з об'єктами нерухомості та діяльність "чорних реєстраторів". Налаштуйте моніторинг в SMS-Маяк та отримуйте сповіщення про будь-які дії щодо майна компанії. Деталі за посиланням.
Читайте також:
