Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

ТОП-5 цікавих рішень Верховного Суду, ухвалених в період воєнного стану

Реклама

Військовий стан не став перешкодою для роботи Верховного Суду. За період з 24 лютого по 4 серпня 2022 року Верховним Судом прийнято 8148 Постанов (За даними ЄДРСР станом на 04.08.2022 р.).

Поки що більшість цих рішень врегульовують спори, що виникли до широкомасштабної війни, однак серед них є низка рішень, які можуть бути корисними і цікавими в контексті наслідків війни.

Отже, шановні колеги, майбутнім післявоєнним спорам присвячується.

1. Рішення Великої Палати Верховного Суду (далі ВПВС) щодо порядку відшкодування моральної шкоди, у зв'язку зі смертю близької особи в наслідок збройної агресії рф.

(Постанова ВПВС від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17, провадження № 14-167цс20)

Без перебільшення ця Постанова варта окремої статті, оскільки описує всі нюанси, які сторони мають враховувати під час формування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії рф.

Опишемо найважливіше з цього Рішення:

І. ВПВС відійшла від попередніх Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 242/68/19.

Велика Палата не погодилась з позицією КЦС, що моральна шкода, завдана внаслідок збройної агресією рф має бути компенсована Україною внаслідок невиконання державною позитивного матеріального обов`язку забезпечити право на життя особи, гарантоване статтею 2 Конвенції.

Під час обґрунтування правових позицій варто зважати на цю обставину.

ІІ. ВПВС сформувала зручний опис всіх етапів збройної агресії рф, міжнародних актів щодо засудження агресії та специфічних НПА, що можуть бути корисними в правозастосовній практиці.

Вважаємо, що для більшості практиків цінним скарбом будуть абзаци 53-65 Постанови, адже в них описується вся хронологія міжнародних оцінок збройної агресії та нормативні акти, які мають застосовуватись під час правової оцінки правовідносин, пов'язаних з агресією, починаючи з 2014 року. Не будемо передруковувати зміст, але радимо обов'язково ознайомитись з цією частиною Постанови.

ІІІ. ВПВС розмежувала обставини, за яких відповідальність несе рф, а за яких компенсувати моральну шкоду може Україна в межах ст. 2 Конвенції.

В цьому блоці варто звернути увагу на абзаци 48,52,66-74, в яких дається оцінка підставам та порядку відшодування шкоди збоку Держави України та абзаци 49-50, які описують правові підстави для відповідальності рф як країни окупанта.

Також окрему увагу варто зосередити на абзаці 84, який узагальнює розмежування відповідальності країн відповідно до практики ЄСПЛ.

IV. Перша частина Постанови визначає порядок компенсації моральної шкоди, завданої в ході проведення АТО та ООС (тобто до 24 лютого 2022 року). Напевно це питання не втрачає актуальності й зараз, особливо враховуючи різні правові стани до та після 24 лютого.

Зміст Постанови не обмежується описаними питаннями. Вона також містить змістовну теоретичну характеристику ст. 2 Конвенції та аспектам відповідальності Держави за смерть людини та гарну практику ЄСПЛ. Обов'язково ознайомтесь з нею і кожен знайде щось корисне для себе.

Потрібно знайти судове рішення за НПА чи контекстом? LIGA360 має 35 смарт-фільтрів для пошуку справ. Аналізуй судову практику в один клік.

2. Рішення Касаційного цивільного суду щодо зупинення виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в період військового стану.

(Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 201/9754/17, провадження № 61-11497св21)

Відоме рішення, можливо більшість про нього вже чула, та й прес служба Верховного Суду звертала на нього увагу.

Але все ж таки вважаємо за потрібне звернути ще раз на нього увагу і ось чому.

І. Військовий стан сам по собі не є підставою для відмови в задоволені позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

КЦС задовольнив рішення іпотекодержателя, однак постановив лише зупинити виконання рішення до закінчення військового стану і у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Тобто рішення набрало законної сили, воно вже викликало відповідні правові наслідки, створило права і обов'язки для сторін. Отже іпотекодавцям не варто спокійно видихати з підстав дії військового стану.

ІІ. Заборона стягнення в даному рішенні стосується лише забезпечення зобов'язань у споживчих кредитах.

Якщо спір стосується звернення стягнення на предмет іпотеки, якою забезпечено договір позики, відмінний від споживчого кредиту, посилатись на відповідне рішення КЦС не має сенсу, адже такі відносини не врегульовані цим Рішенням.

Тому, перш ніж посилатись на дану Постанову краще попередньо уважно визначити характер зобов'язання.

Таким чином, Верховний Суд на даний момент визначив зупинення стягнення на предмет іпотеки лише у відносинах щодо споживчих кредитів. Питання звернення стягнення на предмет іпотеки у відносинах всіх інших фінансових позик данним рішенням не охоплюються.

3. Рішення Касаційного господарського суду щодо співвідношення збитків та форс-мажору

(Постанова Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 916/1466/21)

Форс-мажорні обставини в даній справі мали місце задовго до 24 лютого 2022 року і не стосуються збройної агресії, однак висновки КГС, зроблені в межах даної справи, можуть бути корисними для подальших спорів щодо дії форс-мажорних обставин.

Головний зміст даного рішення - склад господарського правопорушення превалює над формальними умовами договору, а сам по собі пропуск боржником строку для повідомлення про настання форс-мажорних обставин не є достатньою підставою для звернення до суду з вимогою відшкодувати збитки, завдані неналежним виконанням зобов'язання.

В будь-якому випадку на кредитора покладається обов'язок довести факт спричинення збитків, їх розмір, протиправну поведінку боржника та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненими збитками.

Отже, якщо ваш боржник пропустив строк для оголошення форс-мажору, однак не зміг виконати зобов'язання у зв'язку зі зруйнуванням виробництва, згорянням врожаю, чи іншими обставинами, пов'язаними зі збройною агресією - не поспішайте вимагати стягнення збитків та заперечувати форс-мажор. Сам по собі пропуск строку повідомлення про форс-мажор ще не є підставою для стягнення збитків.

І навпаки, якщо ваше виробництво десь в тилових районах України не страждає від військових дій і ви об'єктивно маєте можливість виконувати зобов'язання, саме по собі оголошення форс-мажору з Вашого боку ще не дає гарантії звільнення вас від відповідальності.

4. Рішення ВПВС про неможливість виправлення в судовому порядку помилок Апарату Верховної Ради в частині публікації текстів НПА на офіційному веб-сайті ВРУ.

(Постанова ВПВС від 07 липня 2022 року у справі № 990/6/22, провадження № 11-25заі22)

Обставини справи: ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII внесено зміни до ст. 16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Однак в Законі про внесення змін постановлено внести зміни в частину 2 відповідної статті, в той час, як такої частини в даній статті немає, але є пункти.

Тобто або апарат ВРУ, або розробники Законопроекту припустились технічної помилки і переплутали частину з пунктом статті. В той час, як в редакції ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" фактично внесли зміни саме в пункт 2, а не в частину 2.

За твердженням Позивача, така прикра помилка призвела до неможливості отримання ним одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності отриманої в результаті проходження військової служби.

Особа звернулась до Верховного Суду з вимогою зобов'язати Апарат ВРУ привести редакцію ст. 16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у відповідність до змісту ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII», тобто викласти пункт 2 в попередній редакції та доповнити ст. 16 частиною 2.

Однак як КАС, так і ВПВС відмовили у відкритті провадження по даній позовній заяві, оскільки питання виправлення помилок в текстах законів має здійснюватися шляхом прийняття ВРУ нового закону, а не шляхом оскарження дій ВРУ в частині законотворчості в судовому порядку.

Ця справа свідчить, що військовослужбовцям, які були поранені або отримали інвалідність під час проходження військової служби варто бути готовим, що подібні відмови у виплаті грошової допомоги можуть повторюватись і судова перспектива оскарження таких відмов може бути туманної до виправлення ВРУ подібної технічної помилки.

Крім того, такий прецедент свідчить про ймовірність існування й інших технічних помилок, які стануть на заваді в реалізації права на соціальну підтримку.

Ексклюзивна пропозиція для LIGA360:Юрист - 2 за ціною 1! Купуєте рішення LIGA360 - обираєте ще одне у подарунок. Дізнайтеся про акційну пропозицію серпня за посиланням.

5. Касаційний кримінальний суд під час перегляду вироку врахував бажання засудженого проходити військову службу за мобілізацією як пом'якшуючу обставину.

(Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30 червня 2022 року у справі № 755/9016/19, провадження 51-605 км 20)

Обставини справи: У червні 2019 року Особа була затримана за незаконне зберігання гранати Ф-1.

Враховуючи щире каяття засудженого, суд І інстанції вироком визнав особу винною у вчиненні злочину, однак звільнив від відбування покарання в порядку положень ст. 75 КК України.

Суд апеляційної інстанції під час перегляду вироку скасував вирок в частині звільнення особи від відбуття покарання в порядку ст. 75 КК України та залишив в силі покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років. Свій вирок суд апеляційної інстанції мотивував тим, що у 2015 році особа вже була засуджена до позбавлення волі строком на 5 років, однак у 2017 році була звільнена від відбуття покарання відповідно до ЗУ «Про амністію».

Оскаржуючи вирок суду апеляційної інстанції Засуджений серед іншого наголошував, що він має намір проходити військову службу за мобілізацією з метою надання відсічі збройній агресії рф та просив звільнити його від відбування покарання в порядку ст. 75 КК України та застосувати положення ст. 616 КПК України (щодо скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміну з інших підстав).

ККС задовольнив вимоги касаційної скарги. Суд зазначив, що ст. 616 КПК України не може бути застосована в даному випадку, оскільки особа вже відбуває призначене покарання, а не перебуває під дією запобіжного заходу.

Однак «таке рішення колегія суддів приймає також виходячи з того, що на даний час в Україні введено та діє воєнний стан і, відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу, а засуджений ОСОБА_1 повідомив про намір проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період з метою подолання військової агресії російської федерації на території України.»

В результаті перегляду касаційної скарги ККС постановив змінити вирок суду апеляційної інстанції: «На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки. Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.»

Звісно, що під час постановлення рішення, колегія суддів керувалась й іншими пом'якшуючими обставинами, як то щире каяття особи та наявність на утриманні 3-х дітей. Разом з тим, випадок є показовим.

Отже, само по собі бажання засудженого проходити військову службу в межах мобілізації може бути визнане судом як пом'якшуюча обставина підчас перегляду вироку навіть без перевірки реальності намірів засудженого.

Читайте також:

Верховний Суд задовольнив позов щодо стягнення "гонорару успіху" адвоката

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини