Суть справи: адвокатське об'єднання звернулося до суду з позовом до фермерського господарства про стягнення 1 153 512,44 грн заборгованості по оплаті послуг з правової (правничої) допомоги, наданих позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору про надання правової (правничої) допомоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо сплати позивачу частини гонорару, передбаченої підпунктом "d" пункту 4.4. укладеного між сторонами договору про надання правової (правничої) допомоги.
Відповідно до договору за надану правову допомогу Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар у наступному розмірі:
а) 5 000 грн за підготовку однієї вимоги про зарахування зустрічних однорідних вимог про відшкодування збитків або здійснених оплат по іншим правовідносинам;
b) 2 000 грн за підготовку довідок;
c) 2 500 грн за одну годину роботи адвоката в судовому процесі, що сплачується клієнтом протягом 3 робочих днів з моменту підписання акту наданих послуг (правової допомоги) та буде покладений на сторону згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України;
d) 20 % від розміру суми, на яку судом буде зменшено заявлену ТОВ до стягнення суму заборгованості Клієнта у справі. Ця частина гонорару сплачується клієнтом протягом трьох робочих днів з моменту набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.
e) клієнт сплачує аванс в сумі 30 000 грн протягом п'яти днів з моменту підписання договору.
Потрібно знайти судове рішення за НПА чи контекстом? LIGA360 має 35 смарт-фільтрів для пошуку справ. Аналізуй судову практику в один клік.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився апеляційний суд, в позові відмовив та стягнув з позивача на користь відповідача 18 000,00 грн витрат по оплаті наданої професійної правничої допомоги.
Верховний Суд у постанові у справі № 903/781/21 від 28 липня 2022 року скасував рішення судів попередніх інстанцій та задовольнив позовні вимоги адвокатського об'єднання.
Верховний Суд погоджується з висновком судів про те, що передбачена підпунктом "d" пункту 4.4. укладеного між сторонами у справі договору винагорода є додатковою винагородою адвоката, платою за досягнутий адвокатом результат, та є за своєю суттю так званим "гонораром успіху", нарахування та сплата якого залежать від настання певної події.
Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як гонорар успіху, проте Верховний Суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.
Читайте також: Рішення Великої Палати ВС стосовно гонорару успіху адвоката
Секрет успіху адвоката НААУ - в рішенні LIGA360. Аналіз судових рішень й законодавства, моніторинги й правові сервіси, доступ до кабінету НААУ та Електронного суду. Замов сьогодні, та виконуй робочі завдання ефективніше.
Разом з цим Верховний Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій у цій справі про те, що передбачена сторонами у підпункті "d" пункту 4.4. договору додаткова винагорода не є ціною договору.
Верховний Суд зазначає про те, що погоджений сторонами у пункті 4.4. договору про надання правової допомоги розмір гонорару загалом (як основний, передбачений підпунктами "а", "b", "с" пункту 4.4. договору, так і додатковий, передбачений підпунктом "d" пункту 4.4. договору), є за своєю суттю погодженою сторонами ціною договору в розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України, статті 189 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства гонорар безвідносно до його виду (основний, додатковий (гонорар успіху)) є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, тобто є платою за виконану роботу / надані послуги.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що визначення сторонами у договорі про надання правової допомоги порядку обчислення гонорару у відсотковому відношенні до певної грошової суми (у даному випадку - від розміру суми, на яку судом у справі буде зменшена заявлена до стягнення з відповідача сума заборгованості, тобто від розміру досягнутого адвокатом результату наданих послуг у справі з майновими вимогам) відповідає такій формі обчислення гонорару як фіксований розмір. При такому порядку обчислення гонорару фактична кількість витраченого адвокатом часу на надання послуг клієнту не має значення, а у підсумку визначається саме чітка фіксована грошова сума.
Обставина того, що обчислення гонорару успіху пов'язане з настанням певної події, про яку зазначили суди попередніх інстанцій, є обґрунтованою та логічною в силу самої суті гонорару успіху, можливість обчислення якого залежить виключно від певних подій - досягнутих адвокатом та обумовлених в договорі результатів при наданні послуг правової допомоги.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про те, що визначений у договорі "гонорар успіху" за формою його обчислення не є фіксованим розміром та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Налаштуйте ефективну роботу юридичного бізнесу в єдиній ІТ-платформі LIGA360. Вся інформація й інструменти для прийняття рішень. Деталі за посиланням.
