18 липня народні депутати прийняли Закон (проект № 5161) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом».
Закон дає визначення поняттю «трудовий договір з нефіксованим робочим часом», закріплює окремі положення такого договору та передбачає право особи, яка відпрацювала відповідно до положень такого договору більше 12 місяців, претендувати на укладання строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці та інше.
Відповідно до положень прийнятого Закону трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов'язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці (передбачених Законом).
Згідно з порівняльною таблицею законопроекту до другого читання роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи.
Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години.
За матеріалами Верховної Ради
Юристи й адвокати аналізують законодавство з LIGA360. Найповніша база законодавства й судових рішень в Україні, аналіз на основі штучного інтелекту. До кінця місяця придбай LIGA360: Юрист Професійний зі знижкою 30%.
Читайте також:
18 липня Рада прийняла 8 законів, 3 постанови та за основу - 14 законопроєктів
