Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Основні положення Закону щодо оптимізації трудових відносин

Реклама

1 липня Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин № 7251 (Проєкт). Допоки Проєкт чекає на підпис Президента, можемо ознайомитися з його основними положеннями та ідеями.

Скасовано збереження середнього заробітку за мобілізованими працівниками

Чи не найбільш актуальна зміна, передбачена Проєктом, торкнулася статті 119 Кодексу Законів про працю України (КЗпП). А саме, замість існуючої на сьогодні гарантії щодо збереження місця роботи, посади і середнього заробітку за мобілізованими працівниками пропонується запровадити збереження лише місця роботи і посади. Тобто, звільняти мобілізованих працівників як і раніше буде заборонено, проте роботодавці вправі не виплачувати таким працівникам заробітну плату за час несення військової служби.

Електронні документи

Проєкт передбачає можливість обміну інформацією з працівниками в електронній формі, включаючи ознайомлення з наказами та повідомленнями роботодавця. Проте за замовчуванням такий обмін інформацією буде відбуватися з обов'язковим накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. Однак таке правило за замовчуванням сторони можуть змінити в укладеному трудовому договорі, де вони можуть визначити простіші канали комунікації (окрім повідомлення про шкідливі та небезпечні фактори на робочому місці).

Важливо, що на період воєнного часу Проєкт передбачив особливий порядок документообігу у трудових відносинах. Сторони можуть погодити альтернативні способи створення і обміну наказами роботодавця, повідомленнями та іншими документами з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.

Нові обов'язки перед початком роботи

Планується, що відтепер стаття 29 КЗпП буде містити детальний обсяг інформації, яку роботодавець повинен надати працівникові перед початком роботи. Проєкт чітко передбачає, що роботодавець повинен до початку роботи надати інформацію про місце роботи і своє місцезнаходження, посаду і перелік обов'язків, умови праці, час роботи і відпочинку, тривалість щорічної відпустки і розмір заробітної плати, тощо. Тобто, виглядає так, що найбільш простим варіантом для роботодавців буде укладення трудових договорів у письмовій формі, адже так найлегше буде зафіксувати усю потрібну інформацію.

Нові підстави припинення трудового договору

Проєкт передбачив кілька цілком логічних підстав припинення трудового договору. До них віднесено смерть роботодавця - фізичної особи, смерть працівника (або визнання такого роботодавця чи працівника безвісно відсутнім чи оголошення померлим), відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Окрім цього, з'явиться нова підстава припинення трудового договору з ініціативи роботодавця. А саме, неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв'язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Звільнення за такою підставою можливе, якщо немає можливості перевести працівника на іншу роботу. Також при такому звільненні працівник матиме право поворотного найму, якщо роботодавець протягом року після звільнення найматиме на роботу працівників аналогічної кваліфікації. Звільнення може проводитись без згоди профспілки, проте працівників повідомляють про наступне звільнення за 10 днів. Також роботодавець повинен виплатити працівникові вихідну допомогу у розмірі однієї заробітної плати.

Інформація - запорука стійкості бізнесу в умовах воєнного стану. Отримуйте ключові дані для ухвалення рішень топ-командою. Зміни законодавства, перевірка контрагентів щодо ризиків й зв'язків з рф і рб, моніторинг медіа-згадок. До кінця місяця придбай LIGA360 для бізнесу за вигідною ціною.

Відпустки

Якщо наразі законодавство імперативно передбачає оплату часу відпусток за три дні до їх фактичного початку, то Проєкт запроваджує дещо більш гнучкі правила. Нормами законодавства або ж умовами трудового чи колективного договору такі положення може бути змінено.

Зміни також торкнуться обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. Час проходження військової служби мобілізованими працівниками не буде враховуватися до стажу, що дає право на відпустки. Також Проєкт пропонує скасувати передання балансу невикористаних відпусток з одного підприємства на інше у випадку переведення працівника до іншого роботодавця.

Окрім іншого, Проєкт вносить ряд змін до нещодавно прийнятого Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2136-IX (Закон). Одна із таких змін надає право роботодавцеві обмежити тривалість відпустки працівника під час воєнного стану 24 календарними днями на рік. Інші невикористані дні відпустки буде збережено за працівником або компенсовано у разі його звільнення.

Додатково, Проєкт передбачає обов'язок роботодавця надавати працівникам (за їх заявою), що виїхали за межі території України або набули статусу внутрішньо переміщеної особи, відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві працівника, але не більше 90 календарних днів.

Спори про оплату праці

Наразі КЗпП передбачає доволі сурову санкцію за затримку розрахунку при звільненні. А саме, роботодавець повинен виплатити середню заробітну плату працівникові за весь час затримки розрахунку та незалежно від суми заборгованості. Оскільки спори про оплату праці не обмежувались строком позовної давності, часом суми такої середньої заробітної плати на момент винесення судового рішення були доволі значними. Проєкт передбачає, що у будь-якому випадку санкція не може перевищувати шестимісячний заробіток працівника, незалежно від суми заборгованості та тривалості затримки розрахунку.

Окрім цього, Проєкт пропонує встановити строк позовної давності для спорів про оплату праці. Якщо за поточною редакцією КЗпП такі спори не обмежені строком позовної давності, Проєкт передбачає, що для звернення до суду працівникові надається тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Строки звернення до суду може бути подовжено у разі їх пропуску, проте якщо такий пропуск допущено в рамках одного року.

Повідомлення про зміну умов оплати праці

Одна із змін за Проєктом торкнулась повідомлення про зміну умов оплати праці в бік погіршення. А саме, Проєкт передбачає, що на період воєнного стану у даному випадку положення ст. 103 КЗпП не застосовуються, та введення нових умов оплати праці можливе одразу ж після відповідного повідомлення.

Тривалість робочого часу під час війни

Проєкт вносить зміни до Закону також у частині регулювання тривалості робочого часу. Так, Проєкт передбачає, що тривалість робочого часу може складати 60 годин на тиждень, проте лише для працівників, зайнятих на об'єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Разом з тим, Проєкт передбачає, що збільшення норми тривалості робочого часу означатиме також пропорційне збільшення розміру заробітної плати.

Призупинення трудового договору

Проєкт вносить суттєві зміни до норм Закону щодо призупинення трудового договору. По-перше, Проєкт прямо визначає, що передумовою призупинення є неможливість для обох сторін виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором, у зв'язку з військовою агресією.

По-друге, Закон визначає порядок оформлення призупинення. Призупинення оформлюється наказом, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов'язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

По-третє, Проєкт передбачив право працівників оскаржувати подібні накази у спрощеному порядку до Держпраці. Держпраці за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу, що є обов'язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Перевірки Держпраці

Проєкт вносить зміни до закону, що стосуються заходів контролю Держпраці. А саме, Держпраці можуть проводити заходи контролю з питань дотримання Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів. Позапланові перевірки можуть проводитися, у тому числі, за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації.

В умовах воєнного стану бізнеси потребують роз'яснень з кадрових й податкових питань, мають бути чутливими щодо змін законодавства й надійності контрагентів. Щоб бути впевненими в своїх рішеннях, топкоманди замовляють LIGA360. Тільки до кінця місяця замов на вигідних умовах.

Читайте також: Закон щодо оптимізації трудових відносин прийнято: які основні зміни?

Як подати відомості про трудову діяльність для створення електронної трудової книжки: ПФУ

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини