Порядок засвідчення вірності перекладу документа нотаріусом врегульовано статтею 79 Закону «Про нотаріат» та главою 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Засвідчити вірність перекладу документа з однієї мови на іншу може будь-який нотаріус України, як державний, так і приватний, роз'яснюють фахівці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Крім того, згідно з вимогами статті 38 Закону «Про нотаріат» консульські установи України також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 глави 8 розділу ІІ Порядку нотаріус засвідчує вірність перекладу документа за усним зверненням заінтересованої особи, а також за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії. Підпункт 1.2 зазначає, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.
Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ, відповідно до статті 47 Закону.
Згідно з пунктом 3 глави 8 розділу ІІ Порядку, якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус, згідно пункту 2 глави 8 розділу ІІ Порядку та частини 2 статті 79 Закону. Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.
Як ефективніше формувати правові позиції й аналізувати законодавство? З рішенням LIGA360: Юрист Професійний. Спробуй до кінця місяця зі знижкою -30%.
Читайте також:
