Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Мін'юст нагадав особливості нотаріального засвідчення вірності перекладу

Реклама

Порядок засвідчення вірності перекладу документа нотаріусом врегульовано статтею 79 Закону «Про нотаріат» та главою 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Засвідчити вірність перекладу документа з однієї мови на іншу може будь-який нотаріус України, як державний, так і приватний, роз'яснюють фахівці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Крім того, згідно з вимогами статті 38 Закону «Про нотаріат» консульські установи України також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 глави 8 розділу ІІ Порядку нотаріус засвідчує вірність перекладу документа за усним зверненням заінтересованої особи, а також за клопотанням заінтересованої особи при вчиненні іншої нотаріальної дії. Підпункт 1.2 зазначає, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови, з яких або на які перекладається документ.

Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ, відповідно до статті 47 Закону.

Згідно з пунктом 3 глави 8 розділу ІІ Порядку, якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус, згідно пункту 2 глави 8 розділу ІІ Порядку та частини 2 статті 79 Закону. Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.

Як ефективніше формувати правові позиції й аналізувати законодавство? З рішенням LIGA360: Юрист Професійний. Спробуй до кінця місяця зі знижкою -30%.

Читайте також:

Спадкування у разі відсутності заповіту: хто має право?

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини