Шлях покупця через терени M&A угоди зазвичай є складнішим та більш різноплановим, ніж шлях продавця. Необхідність оцінити об'єкт придбання, як кожен актив окремо, так і весь бізнес комплексно, та інтегрувати придбаний актив у існуючу структуру власного бізнесу - все це ставить перед покупцем більшу кількість запитань та пунктів у check list угоди, ніж перед продавцем. Не дивно, що й ціна помилки в процесі M&A транзакції для Покупця є вищою. Нижче виділимо та розберемося з найбільш поширеними з них.
1. Жага угоди (lust for the deal)
Іноді занадто велике бажання придбати актив спонукає менеджмент покупця не помічати перепони на шляху до поставленої мети. Але якщо таке придбання не має сенсу з фінансової, юридичної або технологічної точки зору, в подальшому воно може призвести лише до збитків.
Щоб уникнути цієї пастки, варто зібрати та проаналізувати максимально можливий обсяг інформації про об'єкт придбання. Найкраще, щоб перед прийняттям остаточного рішення у розпорядженні покупця був повний звіт про оцінку цільової компанії з ключовою бізнес-інформацією - включаючи податкові декларації, фінансові звіти, організаційну структуру тощо. Це допоможе визначити потенційні ризики та витрати в майбутньому, а також справжню вартість транзакції.
2. Не всі перевіряють транзакцію на предмет необхідності одержання дозволу АМКУ
Якщо один бізнес має намір придбати інший бізнес, це не означає, що він може це зробити. Досить часто плануючи M&A угоду, покупець забуває перевірити структуру угоди на предмет необхідності її «антимонопольного очищення». Таке упущення може мати фінансові наслідки насамперед для покупця.
Щоб уникнути можливого ризику одержати штраф від АМКУ по завершенню транзакції, ще на етапі її планування варто звернутися до спеціаліста в галузі антимонопольного права для того, щоб той проаналізував історію формування групи компаній як покупця, так і продавця, а також перевірив, чи не перевищені фінансові показники учасників концентрації та чи не потрібен на таку концентрацію попередній дозвіл АМКУ.
Шукаєте шаблон договору? Шаблони за 11 найпопулярнішими тематиками надасть Contractum від LIGA360. Заповнюйте мінімум полів та отримайте договір з оптимальною структурою. Спробуйте сьогодні.
3. Непроведення повноцінного Due diligence
Due diligence передбачає ідентифікацію та дослідження достатньої кількості інформації про цільову компанію для того, щоб покупець був в змозі прийняти виважене рішення, придбавати чи не придбавати цільову компанію. А якщо придбавати, то які гарантії щодо можливих ризиків в майбутньому варто отримати від продавця.
Досить часто при підготовці до транзакції покупець проводить лише вибіркову перевірку найбільш вразливих (на його думку) сторін цільової компанії та її активів. Трапляється, що Due diligence взагалі не проводиться під приводом необхідності якнайшвидшого закриття угоди та винятковістю обставин (ексклюзивність пропозиції, дружні відносини між сторонами транзакції тощо). Подібний підхід є вкрай ризиковим та нагадує придбання автомобіля з пробігом без перевірки його технічного стану, так би мовити, не заглядаючи під капот. На практиці в більшості випадків покупці, які не проводять достатній Due diligence, після придбання активу зіштовхуються з ризиками та збитками, яких могли б уникнути.
Щоб не зробити цю помилку, в процесі транзакції не варто «зрізати кути». Покупець повинен знати все про цільову компанію. Для проведення Due diligence варто залучити спеціалістів, які вже мають досвід проведення аудитів підприємств відповідної індустрії, можуть ідентифікувати усі ризики та допоможуть оцінити вартісний вплив кожного такого ризику на ціну угоди.
4. Укладення угоди без особистої чи іншої забезпеченої поруки з боку продавця
Досить часто продавець, готуючи цільову компанію для продажу, виводить її зі структури власної групи компаній та переводить її корпоративні права у власність окремої холдингової компанії, яка не має інших активів та не здійснює жодної діяльності. Як наслідок, отримавши кошти від продажу цільової компанії, така тимчасова холдингова компанія виводить кошти (розпоряджається ними) далі та залишається з дебіторською заборгованістю. Для покупця укладення угоди з такою тимчасовою холдинговою компанією повністю нівелює можливість відшкодування збитків або притягнення продавця до відповідальності у випадку порушення продавцем взятих на себе гарантій або інших умов угоди.
Щоб уникнути цієї помилки: якщо у компанії-продавця, крім активу, що є предметом M&A угоди, немає інших активів або їх очевидно недостатньо для покриття можливих претензій покупця, варто передбачити в структурі угоди надання бенефіціарами продавця особистої поруки та/або надання майнового поручительства іншими компаніями з групи продавця в якості забезпечення виконання зобов'язань за угодою.
Висновки
Перелічені вище помилки є найбільш поширеними, але цей перелік не є виключним. Навпаки, трапляються досить різноманітні, а іноді й унікальні упущення, яких припускаються покупці в M&A угодах. Вони можуть залежати від специфіки сторін угоди, індустрії бізнесу, історії «життєдіяльності» активу, що є предметом угоди, тощо.
Як адвокату професійно зростати й слідкувати за змінами? З цифровим рішенням LIGA360: АДВОКАТ НААУ. У рішенні ви зможете переглянути навчальні продукти ВША у межах встановленого НААУ річного обсягу залікових балів, читати експертні матеріали, аналізувати законодавство й готуватися до судових засідань. Оцініть усі переваги робочого простору LIGA360: АДВОКАТ НААУ, замовивши доступ.
