22 січня набрала чинності урядова постанова від 19 січня 2022 року № 35 «Про затвердження Порядку консервації земель».
Затверджений Порядок визначає організаційні засади щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель, в тому числі земель запасу, земельних ділянок, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на таких земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я (далі - консервація земель).
Консервація земель здійснюється шляхом припинення чи обмеження їх господарського використання у порядку, передбаченому законодавством, на визначений строк та залуження, заліснення або ренатуралізації.
Консервація земель здійснюється за наявності:
деградованих земель, зокрема земельних ділянок, поверхня яких порушена внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин, незаконної зміни рельєфу, та земельних ділянок з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, із забрудненими хімічними речовинами ґрунтами;
малопродуктивних земель, зокрема земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю;
техногенно забруднених земель, зокрема радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або земель, забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.
Під час віднесення земель до деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених враховуються орієнтовні показники, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами.
Консервація земель здійснюється незалежно від форми власності земельної ділянки за ініціативою її власника або на підставі відповідного подання територіальних органів Держгеокадастру та/або територіальних органів Держекоінспекції.
Консервація земель державної та комунальної власності здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу.
Консервація земель приватної власності здійснюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована земельна ділянка, на підставі договору про консервацію земель.
Договір про консервацію земель приватної власності укладається між власником земельної ділянки та відповідною сільською, селищною, міською радою у письмовій формі і містить такі відомості про земельну ділянку:
кадастровий номер (за наявності);
місце розташування та розмір;
вид і спосіб консервації земель;
вартість і строк консервації земель.
Інші умови договору визначаються за згодою сторін.
Під час проведення заходів з державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель земельних ділянок територіальні органи Держгеокадастру та/або територіальні органи Держекоінспекції видають власнику земельної ділянки припис щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до їх компетенції, а також протягом десяти днів письмово повідомляють уповноваженим органам про потребу у здійсненні консервації земель державної або комунальної власності, а сільським, селищним, міським радам - земель приватної власності.
Консервація земель незалежно від форми власності здійснюється відповідно до робочого проекту землеустрою щодо консервації земель (далі - проект консервації земель), яким визначаються види, способи консервації земель, строк консервації, напрями використання земель, межі земельних ділянок, на яких здійснюється консервація земель.
Замовником проекту консервації земель, а також робіт із проведення необхідних обстежень, вишукувань та інших робіт, необхідних для здійснення консервації, можуть бути органи виконавчої влади, Рада міністрів АР Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники.
Проект консервації земель розробляється суб'єктом господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою відповідно до Закону "Про землеустрій", згідно з договором про розроблення проекту консервації земель, укладеним між замовником і розробником документації із землеустрою.
Проект консервації земель розробляється відповідно до завдання щодо складення проекту консервації земель, затвердженого замовником.
Затверджений проект консервації земель в електронній формі подається розробником документації із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру для забезпечення його зберігання в місцевому фонді документації із землеустрою.
У разі зміни внаслідок консервації земель відомостей про земельну ділянку такі відомості вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051.
Після закінчення строку консервації земель державної та комунальної власності, визначеного проектом консервації земель, уповноважений орган приймає рішення про повернення земельної ділянки до господарського використання.
Після закінчення строку консервації земельної ділянки приватної власності, визначеного проектом консервації земель та договором про консервацію земель, відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про повернення земельної ділянки до господарського використання.
Після повернення земельної ділянки до господарського використання у разі потреби зміна її цільового призначення здійснюється в установленому порядку.
На час здійснення консервації земель зміна цільового призначення земельної ділянки та її господарське використання, крім передбаченого проектом консервації земель, забороняється.
Як проконтролювати початок і перебіг реєстраційної процедури щодо земельних ділянок? У сервісі SMS-Маяк Земля. Завантажте до системи землі, що знаходяться у власності, оренді та користуванні. Система сповіщатиме про будь-які реєстраційні зміни щодо них. Для захисту своєї власності від рейдерства перейдіть за посиланням.
Читайте також:
