Кому потрібен РРО з 1 січня 2022 року і які встановлено штрафи?

Яка подія відбулась?

Від самого початку 2022 рік приніс нам багато подій, пов'язаних зі змінами у податковому законодавстві.

Однією із таких подій стало обов'язкове застосування окремими категоріями суб'єктів господарювання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та / або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) під час здійснення господарської діяльності.

Запровадження обов'язкового РРО / ПРРО має на меті покращення процесу фіскалізації, як одного із механізмів детінізації економіки держави, збільшення в цілому надходжень до державного бюджету України та полегшення ведення господарської діяльності підприємцями малого та середнього бізнесу.

Свій початок запровадження обов'язкового застосування РРО / ПРРО бере ще від моменту ухвалення Законів України від 20.09.2019 № 128-IX та від 20.09.2019 № 129-IX, якими було запроваджено низку новацій у цій сфері.

Однак Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» від 01.12.2020 № 1017-IX, відтерміновано обов'язкове застосування РРО / ПРРО для платників єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) (пункт 61 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Так, попри всі намагання групи народних депутатів України на позачерговому засіданні Верховної Ради України вчергове відтермінувати ще на рік (до 01.01.2023) обов'язкове застосування РРО / ПРРО, все ж таки з 01.01.2022 їх використання стало необхідним для більшості суб'єктів господарювання, які проводять розрахункові операції (готівкові та безготівкові), незалежно від обсягу отриманого доходу протягом календарного року та обраного виду діяльності.

Таким чином, з 01.01.2022 перелік суб'єктів господарювання, яким необхідно застосувати РРО / ПРРО, значно збільшився.

Що ж таке РРО та ПРРО?

Детальне визначення понять РРО та ПРРО міститься у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (надалі - Закон № 265/95-ВР), який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює умови та порядок застосування РРО та ПРРО.

РРО - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу.

ПРРО - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

Іншими словами РРО - це класичний касовий апарат, який виконує фіскальні функції, веде облік кількості проданих товарів (наданих послуг) та передає інформацію про розрахункові документи і фіскальні звітні чеки в електронній формі по дротових або бездротових каналах зв'язку до органів Державної податкової служби України.

У той же час ПРРО - це програма, яку можна завантажити на будь-який пристрій (смартфон, планшет, ноутбук), що виконує ті ж функції що і звичайний РРО, але одразу передає інформацію по кожній операції на сервер ДПС України.

Кому потрібен РРО / ПРРО?

Так із закінченням строку, передбаченого пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, обов'язковим застосування РРО / ПРРО стало для ФОП, які перебувають як на загальній системі, так і на спрощеній системі оподаткування (платників єдиного податку другої - четвертої груп).

Абзацом 4 пункту 177.10 статті 177 ПК України визначено, що ФОП застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО або ПРРО (стаття 3 Закону № 265/95-ВР).

Відтак станом на сьогоднішній день ФОП другої - четвертої груп платники єдиного податку, що здійснюють розрахункові операції повинні мати РРО / ПРРО незалежно від обсягу доходу і сфери діяльності.

Перш за все, вказані зміни стосуються підприємців малого та середнього бізнесу (кафе, ресторани, туроператори, магазини секонд-хенду та ін.).

Поряд з цим існує ряд суб'єктів господарювання, які є винятком із загального правила. Насамперед це стосується ФОП - платників єдиного податку першої групи, які звільняються від застосування РРО / ПРРО на підставі пункту 296.10 статті 296 ПК України.

Нагадаємо, що до першої групи відносяться ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1 085 500 грн) (підпункт 1 пункту 291.4 статті 291 ПК України).

Окрім цього, із настанням необхідності застування РРО / ПРРО, ДПС України, із посиланням на ПК України та постанову Кабінету Міністрів України «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 № 1336, надала роз'яснення для усіх суб'єктів господарювання щодо випадків коли РРО та ПРРО не застосовуються, натомість обов'язковим є використанням розрахункової книжки (РК), зокрема:

- при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється ФОП, які сплачують єдиний податок;

- при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу;

- при продажі страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ;

- при здійсненні роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також в/ч, розташованих у межах сіл;

- при наданні послуг бібліотеками;

- при страхуванні майнових та особистих ризиків фізичних осіб;

- при здійсненні організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі;

- при здійсненні роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу, тощо.

При цьому статтею 9 Закону № 265/95-ВР визначено, що РРО, ПРРО та РК взагалі не застосовуються, у разі:

- здійснення торгівлі продукцією власного виробництва (ризикових) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачою відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;

- виконання банківських операцій, крім: операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;

- продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті;

- при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (ФОП) згідно ПК України;

- здійснення фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, тощо) за готівкові кошти на ринках;

- продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

- продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

- здійснення розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, тощо.

Також заслуговує на увагу постанова КМУ від 23.12.2021 № 1359, що звільняє суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю на території села товарами, якщо торгівля не пов'язана із реалізацією підакцизних товарів та не перевищує граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій (167 розмірів МЗП (1 085 500 грн)).

Читайте також: Підприємців, які працюють у селах, звільнено від використання РРО: рішення Уряду

Водночас такі пом'якшення не застосовуються у разі, якщо:

- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об'єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

- такими ФОП також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;

- сільськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов'язкове застосування на території села РРО / ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті.

Зазначене рішення КМУ обґрунтоване тим, що в умовах карантину, придбання, встановлення та обслуговування РРО / ПРРО стануть додатковим фінансовим навантаженням для окремих суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю товарами у сільській місцевості. За таких обставин, означеній категорії підприємців під час здійснення розрахункових операцій необхідно буде використовувати РК та книги обліку розрахункових операцій (КОРО).

За таких умов з 01.01.2022 застосування РРО / ПРРО стає обов'язковим для більшості ФОП, за винятком зазначених вище вказаних категорій суб'єктів господарювання.

Відповідальність за порушення застосування РРО / ПРРО

Санкції за порушення застосування РРО / ПРРО або їх відсутність у суб'єктів господарювання закріплені у статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Так згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, на суб'єкта господарювання накладається штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше, а за кожне наступне - 150 відсотків, якщо:

- розрахункова операція проведена з використанням РРО, ПРРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

- розрахункова операція непроведена через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи;

- невидано (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.

Поряд з цим слід зазначити, що до 01.01.2022 розмір штрафів за порушення, передбачені частиною 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР становили 10 та 50 відсотків відповідно.

Водночас цією статтею Закону № 265/95-ВР також передбачено застосування санкцій і за інші порушення, пов'язані із здійсненням розрахункових операцій, що відображенні у наведеній нижче таблиці.

Однак за словами Голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, пропонується внести на розгляд ВРУ законопроект про відтермінування накладення штрафів для суб'єктів господарювання за незастосування РРО / ПРРО.

При цьому найближче пленарне засідання ВРУ повинно відбутись 25.01.2022.

Отже, незважаючи на всі спроби та сподівання представників малого та середнього бізнесу якомога далі відкласти необхідність застосування РРО / ПРРО їх використання стало обов'язковим для ФОП другої - четвертої груп платників єдиного податку, за винятком певних категорій підприємців.

Читайте також: Підприємців, які працюють у селах, звільнено від використання РРО: рішення Уряду

ДПС роз'яснила деякі особливості застосування РРО при здійсненні окремих операцій