Суть справи: позивач з дружиною звернулися до суду з позовом до держави Україна в особі Держказначейської служби і поліції про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що позивачі постраждали внаслідок незаконних дій поліції під час проведення незаконного обшуку.
Святкові знижки до Дня юриста та 30-річчя ЛІГА:ЗАКОН. Реєструйтеся на презентацію цифрових рішень LIGA360 для юристів й адвокатів НААУ - придбайте рішення зі знижкою 30%. Деталі акції за посиланням.
Зазначається, що 26 червня 2020 року приблизно о 07.00 год. ранку до будинку, де мешкають позивачі, без спроби зайти мирним шляхом, зламавши відкатний привід для воріт, розбивши встановлену на подвір'ї відеокамеру та вхідні двері, проникли озброєні спецпризначенці поліції, які без пояснення причин проникнення в будинок, без пред'явлення посвідчень та без пред'явлення ухвали суду на проведення обшуку, виявивши позивача у душовий кімнаті, відразу почали застосовувати до нього фізичну силу. Витягши його з душової кімнати, вони кинули його оголеним на холодну підлогу та почали бити руками та ногами по голові і тулубу, спричинивши йому тілесні ушкодження.
На підлозі у душовий кімнаті під прицілом автомата позивач пролежав приблизно 45 хв.
Весь цей час співробітники поліції та слідчо-оперативна група безперешкодно пересувались подвір'ям, першим та другим поверхом будинку та щось шукали.
Згодом позивачу дозволили піднятися із підлоги, одягнутись та повідомили, що в помешканні планується проведення обшуку і необхідно зачекати появу представника Ради адвокатів регіону, оскільки позивач повідомив, що є адвокатом.
Приблизно о 09:00 год. з'явився представник ради адвокатів та о 09:30 год. було офіційно розпочато проведення обшуку та пред'явлено ухвалу слідчого судді.
Позивач відразу повідомив слідчого, що вони помилились адресою. Після того як позивач пред'явив оригінали документів про право власності на будинок і підтвердив, що слідчо-оперативна група прийшла не за адресом, о 12:30 слідчим було складено протокол про проведення обшуку і зрештою залишено оселю позивачів.
Місцевий суд позов задовольнив частково:
стягнув з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 1 000 000,00 (один мільйон) грн;
в задоволенні позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди відмовив.
Апеляційний суд погодився із таким висновком, залишивши рішення суду першої інстанції без змін. Відповідну постанову у справі № 199/6247/20 Дніпровський апеляційний суд ухвалив 16 червня 2021 року . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Із повним текстом постанови зручно ознайомитись в системі VERDICTUM. Протестувати систему можна за посиланням. Готуєтеся до судового засідання? Дізнавайтеся шанси на перемогу в системі VerdictumPRO. Спробуйте безкоштовний тест прямо зараз.
Він вказав, що аналізуючи встановлені фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність порушення прав позивачів:
право на недоторканність житла (ст. 30 Конституції країни), непорушність права власності (ст. 321 ЦК України),
права на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 року у справі N 464/3789/17.
Зокрема, Верховний Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
Колегія суддів зазначає, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Бажаєте автоматично перевіряти договори на помилки? Спробуйте функціонал CONTRACTUM у LIGA360. Він укаже неточності у структурі, сумах, реквізитах й нумерації. Замовляйте безкоштовний тест прямо зараз.
Читайте також: Верховний Суд визнав роздруківки з Viber допустимим доказом
Верховний Суд вказав, що не є належним доказом сплати судового збору
Що враховується при визначенні розміру витрат на правничу допомогу: рішення Великої Палати ВС
ВС роз'яснив, коли адвокат може представляти неповнолітню дитину в суді без згоди батьків
