Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ірина Желтобрюх виступила з доповіддю на практикумі «LEGAL TAX DAY: Велика розмова про податкові спори», організованому платформою професійного навчання «Академія ЛІГА:ЗАКОН».
Пропонуємо ознайомитися з Графіком заходів Академії ЛІГА:ЗАКОН на вересень - жовтень 2021
У своїй доповіді суддя КАС ВС зосередилася на правових наслідках порушення процедури податкових перевірок у практиці Верховного Суду, повідомляє прес-служба ВС.
Початком зміни практики доповідачка назвала постанову ВС від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18. У цій справі одним зі спірних питань була можливість оскарження ухваленого за наслідками проведеної документальної виїзної позапланової перевірки податкового повідомлення-рішення з підстав допущених контролюючим органом процедурних порушень при призначенні та проведенні такої перевірки, зокрема в разі, якщо допуск до перевірки відбувся.
Підтвердження такої позиції наведено в постанові ВС від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, у якій зазначено, що при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення. Таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу. Якщо ж суд визнає, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, то необхідність перевірки суті конкретного порушення як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання відсутня.
Розглядаючи питання, пов'язані з неознайомленням з наказом про проведення перевірки, зміною виду перевірки, суддя, зокрема, звернула увагу на правові позиції, викладені в постановах ВС від 12 серпня 2020 року у справі № 160/2116/19, від 27 травня 2021 року у справі № 640/19902/18, від 13 червня 2020 року у справі № 825/1747/17, від 19 березня 2020 року у справі № 460/2939/18.
Також Ірина Желтобрюх висвітлила актуальні позиції Верховного Суду щодо порушення порядку призначення перевірки, порушення порядку оформлення акта перевірки, скасування ухвали слідчого судді, на підставі якої було призначено податкову перевірку.
Розповіла суддя і про межі повноважень контролюючого органу. Так, для прикладу доповідачка ознайомила із правовою позицією, викладеною в постанові ВС від 23 вересня 2020 року у справі № 804/3368/16. У цій справі суд дійшов висновку, що ПК України не передбачає права контролюючого органу після проведення документальної перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення впродовж необмеженого часу складати доповнення до рішення складеного акта перевірки та приймати на цій підставі нове податкове повідомлення-рішення. Такі дії контролюючого органу суперечать визначеним Податковим кодексом процедурним механізмам щодо порядку проведення документальних перевірок й прийняття податкових повідомлень-рішень.
На доповнення до наведеного Ірина Желтобрюх проаналізувала зміну практики щодо строків звернення до суду після досудового оскарження рішень, не пов'язаних із донарахуванням зобов'язань. Так, суддя розповіла про правову позицію, викладену в постанові ВС від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18. У цій справі судова палата дійшла висновку, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов'язань або інші рішення) об'єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження. З ухваленням чинної редакції КАС та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження відповідно до абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПКУ), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк - якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України (обчислюється з дня вручення скаржнику рішення);
б) шестимісячний строк - якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПКУ (обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу з відповідною скаргою).
Ірина Желтобрюх також розповіла про постанову ВС від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19. Суд дійшов висновку, що оскільки в Законі «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не визначено детального та послідовного алгоритму дій платника податків у разі незадоволення результатами досудового оскарження та, як наслідок, не встановлено строків звернення до суду в такому разі, то строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску, визначається ч. 4 ст. 122 КАС. Такий строк становить три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, ухваленого за наслідками розгляду відповідної скарги.
Найзручніша робота із судовими рішеннями - у системі VerdictumPRO. 94 млн судових справ, 20 фільтрів для точного пошуку справ за інстанцією, прізвищем судді, із позицією Верховного Суду. Подробиці за посиланням.
Бажаєте дізнатися про цифрові інструменти в роботі юриста й адвоката? Реєструйтеся на презентацію професійного рішення LIGA360 та отримайте можливість придбати цей продукт зі знижкою 30 %. Більше про акцію до 30-річчя ЛІГА:ЗАКОН та Дня юриста читайте за посиланням.
