Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту
ІТ

Легалізація віртуальних валют: що передбачено новим законом?

22 вересня 2021, 10:26
1315
0
Реклама

Не електронні гроші, не засіб розрахунку, а щось віртуальне, що має вартість. Для чого легалізували усім відому криптовалюту і що буде встановлювати новий нормативно-правовий акт?

08 вересня 2021 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про віртуальні активи" (далі - Закон). Закон вступить в дію лише після того, як будуть внесені зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами.

Не дивлячись на те, що текст Закону ще не підписано Президентом та офіційно не опубліковано, його аналіз можна провести за текстом законопроекту в редакції від 14.07.2021 року.

Читайте також: Закон про віртуальні активи прийнято: основні положення

Що ж таке віртуальні активи?

Віртуальні активи - це сукупність даних в електронній формі, що мають вартість. Від реальних грошей вони відрізняються тим, що не випускаються центральними банками.

Найвідомішим вираженням віртуального активу на сьогодні є криптовалюта - це різновид цифрової валюти, емісія та облік якої виконується децентралізованою платіжною системою повністю в автоматичному режимі.

Віртуальний актив за статусом прирівнюється до речей, коштів, майна, цінних паперів, оскільки є об'єктом цивільних прав (разом з набранням чинності Законом, Цивільний кодекс України буде доповнено окремою главою 151 «Віртуальні активи»).

Проте, віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно, товари, роботи, послуги.

Яким же чином можна буде монетизувати віртуальні активи?

Право власності на віртуальний актив набувається за фактом його створення або після укладання договору та засвідчується володінням ключа (набір технічних засобів, що надають змогу контролювати віртуальний актив).

Закон визначає таке поняття, як забезпечений віртуальний актив - актив, що посвідчує майнові права. Тобто, забезпечений віртуальний актив підкріплений майновими правами на реальні активи.

Водночас, Законом дозволяється розпоряджатися забезпеченим віртуальним активом, тобто, розпоряджатися майновим правом на об'єкт забезпечення (ст. 7 Закону).

Наприклад, якщо ви маєте віртуальний актив, який забезпечений правом вимагати чітко визначений будинок, то ви маєте право вимагати цей будинок у власника.

Проте, процедура, за якою це буде відбуватися, в Законі чітко не описана. Для того, щоб вказана норма працювала, необхідно прийняти підзаконні нормативні акти, в яких буде описано чіткий процес реалізації забезпечених віртуальних активів.

І тут виникає складність, оскільки операції з віртуальними активами матимуть три регулятори:

- Національний банк України - для віртуальних активів, забезпечених валютними цінностями, тобто, національною, іноземною валютою чи металами (ЗВА(ВЦ);

- Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку - для віртуальних активів, забезпечених цінним папером або деривативним фінансовим інструментом ЗВА(ФІ);

- Міністерство цифрової трансформації України - для інших віртуальних активів.

Тобто, кожен з цих регуляторів повинен мати відповідний підрозділ, який здійснюватиме нагляд за ринком віртуальних актів, розроблятиме ліцензійні умови та визначати інші питання, які не врегульовані Законом.

Оскільки цей процес може затягнутися у часі, то цілком можливо, що на біржах, де зараз відбуваються операції з криптовалютою, нічого не зміниться, і учасники ринку так і не матимуть реального юридичного захисту, як про це писали в пояснювальній записці.

Вимоги та правила для підприємців у сфері віртуальних активів

Закон виділяє чотири види послуг, які можуть надаватися у процесі обороту віртуальних активів, встановлює плату за отримання дозволу на надання таких послуг, а також передбачає мінімальний розмір статутного капіталу для юридичних осіб, які планують надавати такі послуги:

№ п/п

Послуга

Ціна отримання послугиРозмір статутного капіталу

Для резидентів

Для нерезидентів

Для резидентів Для нерезидентів

1.

Зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів

136 000,00 грн.

680 000,00 грн.

1 190 000,00 грн.5 950 000,00 грн.

2.

Обмін віртуальних активів

85 000,00 грн.

425 000,00 грн.

595 000,00 грн.2 975 000,00 грн.

3.

Переказ віртуальних активів

85 000,00 грн.

425 000,00 грн.

595 000,00 грн.2 975 000,00 грн.

4.

Надання посередницьких послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів

68 000,00 грн.

340 000,00 грн.

595 000,00 грн.2 975 000,00 грн.

Крім цього, надавачі послуг повинні будуть розкривати свою структуру власності, щоб можливо було встановити особу, яка реально впливає на прийняття рішень в процесі діяльності, а керівник, головний бухгалтер та засновник повинні мати бездоганну ділову репутацію.

Якою буде роль Національного банку України в обігу віртуальних активів?

Закон передбачає можливість обігу фінансових віртуальних активів, а саме:

1. Віртуальних активів, забезпечених валютними цінностями, тобто, національною, іноземною валютою чи металами (ЗВА(ВЦ);

2. Віртуальних активів, забезпечених цінним папером або деривативним фінансовим інструментом ЗВА(ФІ).

Порядок роботи з такими віртуальними активами і будуть визначати у своїх нормативних актах Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

До прийняття Закону поширеною була думка про те, що віртуальний актив - це валюта на рівні з національною, тому її випуск та обіг повністю контролюватиметься Національним банком України.

Проте, це неправда. Національний банк буде лише одним із регуляторів і лише по віртуальним активам, які будуть забезпечені валютними цінностями, тому що валюта і валютні операції - це сфера регулювання саме Національного банку України.

Віртуальні активи і фінансовий моніторинг

Згідно з вимогами п. 8 ч. 2 ст. 6 Закону України № 361-ІХ від 06.12.2019 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» постачальники послуг, що пов'язані з обігом віртуальних активів, відносяться до суб'єктів первинного фінансового моніторингу.

Тобто, підприємці, які надаватимуть послуги, пов'язані з обігом віртуальних активів (обмін, переказ, посередництво тощо), повинні будуть слідкувати, чи не відмивають їх клієнти злочинні кошти за допомогою операцій з віртуальними активами.

Мова йде про обов'язок виявляти, фіксувати та повідомляти Державну службу фінансового моніторингу про порогові фінансові операції (ті, які перевищують суму 400 тис. грн.) та підозрілі фінансові операції.

Крім цього, підприємці зобов'язані будуть мати працівника, відповідального за здійснення фінансового моніторингу; щодо кожного клієнта мати ідентифікаційні документи та підтверджувати те, що ці документи належать саме цьому клієнту; заморожувати активи клієнта, якщо виникне підозра, що вони використовуються для фінансування тероризму або розповсюдженням зброї масового знищення та іншим чином взаємодіяти з регуляторними органами.

За недотримання таких вимог, у ст. 32 згаданого Закону № 361-ІХ передбачені штрафи від 170 тис. грн. до 1,7 млн. грн. Можна зробити висновок, що власникам віртуальних активів не вдасться залишитися непоміченим зі сторони регуляторних та правоохоронних органів, оскільки разом з сумою фінансової операції аналізуються і дані про її учасників.

Скільки податків доведеться сплатити за дохід від віртуальних активів?

На сьогодні маємо зареєстрований законопроект № 2461 від 15.11.2019 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо оподаткування операцій з криптоактивами. Даний законопроект був наданий Верховній Раді для ознайомлення ще у листопаді 2019 року.

У законопроекті пропонується оподатковувати:

- Для юридичних осіб - податком на прибуток (18 %) - прибуток від операцій з криптоактивами, який визначається як позитивна різниця між доходом та витратами, пов'язаними з придбанням та/або створенням криптоактивів.

- Для фізичних осіб - податком на доходи фізичних осіб (5 %) - інвестиційний прибуток від продажу криптоактивів.

Державна податкова служба України зі своєї сторони надала індивідуальну податкову консультацію, у якій вказала, що відображення в податковій декларації наявності у платника податків криптовалюти в крипто-гаманці чинним законодавством не передбачено. Водночас, при отриманні доходів від операцій з криптовалютою зазначені доходи відображаються у розділі ІІ податкової декларації.

Тобто, за позицією податкової служби «якщо ви не відобразите в податковій декларації дохід від криптовалюти, то нічого страшного, але, якщо плануєте сплатити податок, то, будь ласка, розраховуйте ПДФО 18 % та військовий збір 1,5 %».

Висновки

За даними Глобального рейтингу прийняття криптовалют Україна займає перше місце за обсягом операцій з криптовалютою і активністю користувачів.

Очевидно, що хоча б у зв'язку з цим ринок віртуальних активів в Україні має бути врегульований.

Першим кроком стало прийняття Закону України «Про віртуальні активи». Проте, не забуваємо, що чинності він ще не набрав.

Для остаточного старту функціонування ринку віртуальних активів в Україні потрібно, як мінімум, за такою ж процедурою доповнити Податковий кодекс України, а, як максимум, регуляторам розробити підзаконні нормативні акти, які визначатимуть правила поведінки учасників ринку віртуальних активів.

Ірина Плискань

Адвокатське бюро «Ірини Плискань»

Стикнулися з незвичною правовою ситуацією? Відповідь знайдете в Інформаційно-правових системах ЛІГА:ЗАКОН. Покрокові алгоритми дій, судова практика, свіжа аналітика лідерів галузі. Замовляйте тестовий доступ прямо сьогодні.

Святкові знижки до Дня юриста та 30-річчя ЛІГА:ЗАКОН. Реєструйтеся на презентацію цифрових рішень LIGA360 для юристів й адвокатів НААУ - придбайте рішення зі знижкою 30%. Деталі акції за посиланням.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини