КАС ВС вказав, що згідно з частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду.
Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Разом із тим, як встановлено судом апеляційної інстанції у справі № 160/5879/20, судовий збір за наданим позивачем платіжним дорученням сплачений і зарахований при розгляді іншої адміністративної справи.
Верховний Суд зазначив, що подане платіжне доручення, не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки не підтверджено зарахування судового збору у відповідній сумі до спеціального фонду Державного бюджету України та відсутня інформація про той номер справи, у межах якої подається відповідна скарга.
Про це йдеться в постанові у справі №160/5879/20 від 05.08.2021. Із повним текстом постанови зручно ознайомитись в системі VERDICTUM. Протестувати систему можна за посиланням.
Читайте також: Що враховується при визначенні розміру витрат на правничу допомогу: рішення Великої Палати ВС
Найзручніша робота із судовими рішеннями - у системі VerdictumPRO. 94 млн судових справ, 20 фільтрів для точного пошуку справ за інстанцією, прізвищем судді, із позицією Верховного Суду. Подробиці за посиланням.