Перевагою роботи за трудовим договором є гарантованість відпочинку. Це право забезпечується, зокрема, наданням працівникам неробочих днів. Як пояснили фахівці Міністерства праці та соціальної політики, неробочими слід вважати дні, в які робота на підприємствах, в установах, організаціях не проводиться (стаття 67 Кодексу законів про працю). Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день за 5-денного робочого тижня встановлюється графіком роботи підприємства, який погоджується з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації, і, зазвичай, має надаватися поспіль із загальним вихідним днем. Відповідно до ст. 73 КЗпП робота також не проводиться у святкові дні та дні релігійних свят. Усунути непорозуміння між працівниками і роботодавцями з приводу законності залучення до роботи на свята й вихідні допоможуть норми трудового законодавства і роз'яснення компетентних органів.
Про це розповіли в Державній службі зайнятості.
(1) Допустимість залучення до роботи в неробочі дні у виняткових випадках
Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається лише в таких виняткових випадках:
- для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
- для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, їх загибелі або псування майна;
- для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
- для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення (ч. 2 ст. 71 КЗпП).
На підприємствах, в установах, організаціях, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв'язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї і інші), вихідні дні встановлюються місцевими радами (ст. 68 КЗпП).
Окрім того, законодавець визначив особливості організації відпочинку на безперервних виробництвах (ст. 69 КЗпП).
(2) Специфічна процедура залучення до роботи в неробочі дні
Процедура залучення до роботи у вихідні була детально роз'яснена фахівцями Державної служби України з питань праці. Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Для видання наказу про роботу у вихідний день необхідно мати: (а) фактичну підставу, передбачену ч. 2 ст. 71 КЗпП; (б) дозвіл профспілкової організації (має надати саме виборний орган, а не його голова) або профспілкового представника; (в) згоду сторін на спосіб компенсації роботи у вихідний день; (г) згоду працівника виконувати доручену роботу, якщо виконання такої роботи не обумовлено трудовим договором, крім випадків тимчасового переведення без згоди працівника. У наказі про роботу у вихідний день обов'язково зазначається:
- підстава залучення працівників до роботи;
- прізвища, імена, по батькові і посади всіх працівників, які працюватимуть у цей день;
- спосіб компенсації за роботу у вихідний день кожному працівнику.
(3) Працівникам гарантується підвищена оплата праці за роботу в неробочі дні
Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (ст. 72 КЗпП). Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: а) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; б) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; в) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму (ст. 107 КЗпП). Специфіку має оплата роботи у вихідні й святкові дні при підсумованому обліку робочого часу. У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена у подвійному розмірі. На це звертає увагу Мінсоцполітики.
(4) Можливість компенсації роботи в неробочі дні наданням іншого дня відпочинку
На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку (ст. 107 КЗпП). Відгул або інший день відпочинку надається за згодою сторін. Фахівці з кадрової справи зазначають, що одночасно оплата у підвищеному розмірі та надання відгулу не допускається. При наданні відгулу робота у вихідний день не оплачується у підвищеному розмірі; не передбачено і оплати дня відпочинку. Термін надання іншого дня відпочинку визначається за згодою сторін. Про це вказує в своєму листі Мінсоцполітики (2009).
(5) Встановлено додаткові переваги для окремих категорій працівників
Як вказують фахівці Держпраці, трудове законодавство встановлює заборону на залучення окремих категорій працівників до робіт у вихідні дні, а саме:
- працівників, яким не виповнилося вісімнадцять років; вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років;
- батьків, які виховують дітей без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
- опікунів (піклувальників).
Стаття 192 КЗпП забороняє залучати до робіт у вихідні дні осіб молодше 18 років. Окрім того, залучення громадян похилого віку до роботи у вихідні дні допускається тільки за їх згодою і за умови, коли це не протипоказано їм за станом здоров'я (ст. 13 Закону «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»).
Перевірка реєстраційних змін компаній 24/7 можлива навіть у період карантину. Тримайте у безпеці свій бізнес разом із системою перевірки та моніторингу бізнес-партнерів CONTR AGENT. Система забезпечує автоматичний моніторинг понад 6,5 млн компаній та ФОП України, оновлення всіх реєстраційних змін компанії та миттєве сповіщення про них. Скористайтеся перевагами тестового доступу системи зараз.
Читайте також:
У Державній службі зайнятості назвали 5 аспектів регулювання праці за сумісництвом
