Що настав 2010 рік стане за задумом уряду стартовим для реалізації Державної цільової програми розвитку земельних стосунків в Україні на період до 2020 року, Концепція якою була прийнята ще в червні минулого року. Правда, варто відмітити, що уряд вже спізніло з термінами прийняття самої Програми.
Проте якщо вона все ж буде прийнята, можна розраховувати на вирішення "земельного питання". Першим кроком до подолання проблем є їх визнання. Так, Кабмін в Концепції визнає наявність таких негативних явищ в галузіяк незавершеність процесів реформування економічних і правових стосунків власності; недосконалість системи держрегулювання у сфері землекористування, охорони земель, інфраструктури ринку земель; відсутність автоматизованої системи ведення земельного кадастру і т. д. Більше того, Кабмін перерахував причини їх появи.
У Концепції викладено три можливі варіанти подолання проблем : перший - залишити усе як є; другий - частково змінити систему управління земельними ресурсами і трохи збільшити фінансування галузі для удосконалення системи стосунків (тимчасово стабілізує, але теж нічого не вирішить); третій - прийнявши Програму, створити стабільний ринковий механізм регулювання земельних стосунків, удосконалити економічні і правові стосунки власності на землю і т. д. (єдиний реальний вихід, на думку уряду, а, заразом, завуальована презентація позиції пані Тимошенко).
Отже, Програма, розрахована на 10 років, повинна містити шляхи рішення позначених вище проблем. Концепція містить найзагальніші уявлення про них. Планується:
- створити систему гарантування прав власності на землю і інфраструктуру ринку земель;
- удосконалити систему платежів за землю;
- сформувати інститут обмежень у використанні земель, пов'язаних з охороною земель;
- поетапно ввести в економічний обіг земельні ділянки і права на них ;
- забезпечити екологічну збалансованість землекористування і т. д.
Реалізація подібних планів повинна, по ідеї розробників, привести до створенню повноцінного ринку земельособливо сільгосппризначення, створити умови для кредитування землевласників під заставу земучастков, підвищити ефективність оренди землі і інш.
Варто відмітити, що реалізація задумів уряду Тимошенко може бути поставлена під удар після виборів, адже у кожного кандидата свої погляди на формування ринку земель в Україні. Багато, хоч і допускають право власності на сільгоспземлі, проте заперечують проти відкритого ринку, тобто надання землі статусу товару, аргументуючи побоюванням викупу її іноземцями (см "Президент і земля : поствиборна варіативна розвитку стосунків"). І, слід сказати, небезпідставно.
Втім, ідеї уряду досить привабливі для бізнесу як вітчизняного, так і іноземного.
