ПДВ є одним з основних джерел доходу державного бюджету України. З огляду на це, держава прикладає чимало зусиль та ресурсів з метою запобігання шахрайству з ПДВ. Втім, та система моніторингу, що застосовується сьогодні, має істотні недоліки, через які в одних випадках сумнівні операції залишаються поза увагою ДПС, а в інших випадках добросовісні платники податків змушені сплачувати штрафи за недотримання податкової дисципліни.
І. Як зареєструвати податкову накладну «ризиковому» платнику податків?
Система моніторингу критеріїв оцінки ризиковості (далі - СМКОР) покликана відстежувати сумнівні операції платника, які потенційно можуть бути спрямовані на штучне зменшення зобов'язань зі сплати ПДВ (так зване «скручування» ПДВ). СМКОР запобігає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних за операціями, що мають ознаки ризикових, наприклад, невідповідність кодів товарних позицій при придбанні та продажу. Втім, Порядок зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165), передбачає випадки безумовної реєстрації податкових накладних у ЄРПН, за яких податкова накладна не підлягає моніторингу і реєструється навіть за наявності у платника «ризикового» статусу. Серед підстав безумовної реєстрації особливої уваги заслуговує така:
- Одночасно виконується такі умови:
1. Платник сукупно сплатив за останні 12 місяців понад 1 млн. ПДВ;
2. Значення показника D, розрахованого за формулою D=S/T, становить більше 0,05. Даний показник є відношенням всіх сум податків і зборів, а також ЄСВ за останні 12 місяців, до загальної суми всіх поставлених товарів і послуг, тобто характеризує податкове навантаження платника. Суб'єктам господарювання, які сплачують понад 1 млн ПДВ за рік, з урахуванням порівняно високих ставок ПДВ, податку на прибуток та ЄСВ, подолати «бар'єр» 5-відсоткового податкового навантаження буде не складно;
3. Значення показника Р є меншим, ніж значення, розраховане за формулою Р=Рмх1,4.
Р - це сума ПДВ за всіма операціями того місяця, коли подається податкова накладна;
Рм - це сума ПДВ за будь-який один місяць з попередніх 12 місяців.
Таким чином, сума ПДВ за всіма операціями у поточному місяці не повинна перевищувати суму ПДВ в якомусь із місяців за попередній рік більше, ніж на 40%.
Суть даних умов полягає в тому, що платник стабільно сплачує до бюджету значні суми податків і зборів (у тому числі не менше 1 млн. грн. ПДВ), а обсяг операцій за календарний місяць не перевищує нормального обсягу для такого платника і, відповідно, не викликає підозр у податкових органів.
Дана підстава безумовної реєстрації податкових накладних сама по собі не несе ризиків, однак разом з некоректними алгоритмами роботи СМКОР вона дозволила зареєструвати у ЄРПН податкові накладні за операціями, що містять ознаки нереальних.
Крім податкових накладних, які містять дані про господарську операцію, у тому числі суми нарахованого ПДВ, реєстрації у ЄРПН підлягають також розрахунки коригування, що вносять зміни до показників зареєстрованої податкової накладної (наприклад, перегляд ціни, повне або часткове повернення товару). У разі реєстрації розрахунку коригування суми обсягу поставки та суми нарахованого ПДВ підлягають зміні у сторону збільшення або зменшення.
І тут починається найцікавіше: система працює таким чином, що обсяги поставки зменшуються на суму коригування у тому місяці, коли було зареєстровано податкову накладну, а нарахований ПДВ зменшується на суму коригування у тому місяці, в якому було подано розрахунок коригування.
Як же це допомагає у реєстрації накладних за сумнівними операціями? Платник податку може подати на реєстрацію податкову накладну на великий обсяг поставки, наприклад, 100 млн грн, і, відповідно, нарахувати ПДВ у розмірі 20 млн грн. Якщо у платника немає наміру (або можливості) здійснити таку операцію, через деякий час він подає розрахунок коригування, який зменшує обсяг поставки, наприклад, на 90 млн грн, а суму нарахованого ПДВ - на 18 млн грн. Внаслідок того, що сума поставки зменшиться у тому місяці, коли було зареєстровано податкову накладну, а сума ПДВ - у тому місяці, коли подано розрахунок коригування, база даних у місяці подання податкової накладної відображатиме обсяг поставки 10 млн грн, а суму ПДВ - 20 млн грн, оскільки вона буде відкоригована лише у наступних періодах. Ці неузгодженості системи суттєво викривляють показники D (оскільки сума податку перевищує базу його нарахування, податкове навантаження суттєво зростає) та Рм (в системі залишилася первісна велика сума ПДВ, з якою можна порівнювати майбутні суми ПДВ за формулою Р=Рмх1,4; у нашому прикладі Р=20х1,4=28 млн грн замість реальних Р=2х1,4=2,8 млн грн). Таким чином, спочатку подавши податкову накладну на велику суму, а потім відкоригувавши її у бік зменшення, недобросовісний платник забезпечує собі необхідний показник податкового навантаження, а також велику суму нарахованого ПДВ для порівняння за формулою, що разом дає можливість безперешкодно реєструвати податкові накладні на доволі великі суми, навіть якщо вони мають ознаки нереальності, а сам платник - статус «ризикового». Так, у ході перевірки роботи системи по одному із суб'єктів господарювання було встановлено, що розраховане податкове навантаження становить 83 542% (показник D), при цьому обсяг операцій за попередні 12 місяців становить 1 197 грн, а обсяг нарахованого за цими операціями ПДВ - 98 млн грн., при сумі сплаченого за попередні 12 місяців ПДВ - 1 млн + 1 грн.
ІІ. Як зареєструвати податкову накладну добросовісному платнику податків?
Поряд з одними недоліками роботи СМКОР, які дозволяють ризиковим платникам реєструвати податкові накладні за сумнівними операціями, існує й інша проблема, яка завдає клопоту добросовісним платникам.
Платнику, який подав на реєстрацію податкову накладну, у той же день в електронний кабінет має прийти квитанція при прийняття, зупинення чи відмову у прийнятті. За правилами ст. 201.10 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Втім, непоодинокими є випадки, коли квитанція про неприйняття податкової накладної з формальних причин, датована днем подання такої накладної, приходить платнику з запізненням. У такому разі платнику доводиться знову подавати на реєстрацію податкову накладну/розрахунок коригування. Додаткових неприємностей це завдає платникові тоді, коли накладна була подана на реєстрацію в останній день строку, і податківці застосовують до такого платника штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Незважаючи на вимоги ст. 201.10 ПК України, податківці вважають такі накладні зареєстрованими з порушенням встановленого строку. На їх думку, для уникнення штрафу платник у такій ситуації має довести, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. А такому випадку платнику доводиться звертатися до суду.
Доцільність застосування СМКОР
За останні роки система адміністрування ПДВ стала громіздкою та перевантаженою. Внаслідок своєї складності вона дорого коштує як державі, так і платникам податків. Сьогодні на кожному підприємстві є окремий бухгалтер, який займається лише ПДВ. На реєстрацію податкових накладних та виконання інших бізнес витрачає чималі кошти, так само як і держава - на їх перевірку. Таким чином, навіть за виправлення некоректної роботи системи адміністрування ПДВ її функціонування як для платників, так і для держави обходиться дорожче, ніж ті втрати, яких зазнає бюджет внаслідок «скручування» ПДВ. У міжнародній практиці не існує аналогів СМКОР, що у сукупності з виявленими недоліками свідчить про її ненадійність та неефективність у боротьбі з податковим шахрайством.
Богдан Трохимець, молодший юрист «ОMP Tax&Legal»
Людмила Звєрєва, радник практики податкових спорів Crowe Mikhailenko
Читайте також:
Податківці нагадали про винятки, на які не поширюється мораторій на проведення перевірок
З 1 вересня почнуться перевірки щодо виявлення неоформлених трудових відносин: ДПС
Дізнатися чи потрапила ваша компанія в графіки планових перевірок державних органів нагляду і контролю можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Тепер ви також зможете відслідкувати підприємства, які мають заборгованість з виплати заробітньої плати. Протестуйте сервіс CONTR AGENT прямо зараз.
Більше інформації про те, як попередити кризові ситуації бізнесу вже сьогодні, отримуйте у системах ЛІГА:ЗАКОН. Тримайте руку на пульсі актуальної правової картини дня з усіма нововведеннями, використовуйте добірку ситуацій для оперативного реагування на будь-які зміни та майте доступ до повної бази нормативних документів на будь-яку дату, зокрема і тих, що регулюють роботу компаній в умовах коронакризи, карантинів, надзвичайних станів.
