Нацбанк оприлюднив етапи впровадження оновлених регуляторних вимог до банків на 2021 - 2024 роки.
Зміни ґрунтуються на міжнародних стандартах регулювання діяльності банків, визначених Базельським комітетом і директивами ЄС. Їхня мета - підвищити фінансову стійкість як кожного окремого банку, так і банківського сектору загалом, забезпечити їхню захищеність і здатність протистояти кризовим явищам.
У найближчі чотири роки передбачено запровадження таких вимог:
2021 рік
З 1 січня 2021 року - запровадження коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR). Це один із двох коефіцієнтів ліквідності, розроблених Базельським комітетом. На сьогодні в Україні вже запроваджено коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR), що замінив національні нормативи ліквідності Н4 та Н5. Новий норматив NSFR стимулюватиме банки покладатися на стабільніші та довші за строками джерела фондування, наприклад, довгострокові депозити, зменшуючи свою залежність від короткострокового фінансування. З урахуванням результатів тестових розрахунків НБУ в листопаді визначиться з графіком поступового досягнення банками нормативу NSFR на рівні 100 %.
У IV кварталі 2020 - I кварталі 2021 року - визначення строків активації буфера консервації капіталу та буфера системної важливості. Запровадження вимог щодо формування цих буферів капіталу було тимчасово зупинене в березні 2020 року через розгортання коронакризи. Це дало змогу банкам спрямувати створений запас капіталу на поглинання збитків та підтримку кредитування економіки. Як і більшість регуляторів у світі, НБУ на сьогодні ще не визначився з графіком активації цих буферів. Це питання буде предметом обговорення на засіданнях Комітету з фінансової стабільності.
Друга половина 2021 року:
- підвищення ваг ризику для незабезпечених споживчих кредитів до 150 %. Це стимулюватиме банки до проведення зваженої кредитної політики та забезпечення покриття капіталом ризиків, притаманних сегменту незабезпеченого споживчого кредитування. Також це захистить сектор від накопичення системних ризиків, що сприятиме збереженню фінансової стабільності;
- початок імплементації вимог щодо запровадження процесів ICAAP/ILAAP (оцінка достатності внутрішнього капіталу та внутрішньої ліквідності) стане підсумковим кроком у введенні нових стандартів організації системи управління ризиками в банках. Банки визначатимуть потребу в капіталі та запасі ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків, притаманних їх діяльності на трирічному часовому горизонті. Впровадження ICAAP/ILAAP сприятиме створенню ефективних процесів планування та управління капіталом, що мають забезпечити достатність капіталу та ліквідність банків на рівні, необхідному для їх стійкості як у звичайних, так і в стресових ситуаціях;
- Нацбанк оцінюватиме ефективність процесів ICAAP/ILAAP у межах наглядового процесу SREP (Supervisory Review and Evaluation Process).
З 1 січня 2022 року:
- запровадження мінімальних вимог щодо покриття капіталом операційного та ринкового ризиків.
На сьогодні в межах розрахунку мінімальних вимог до капіталу банки повинні тримати капітал лише на покриття кредитного ризику і частково - ринкового ризику (у частині відкритої валютної позиції). Від початку 2022 року банки повинні будуть розраховувати достатність капіталу також і з урахуванням операційного та ринкового ризиків.
Операційний ризик відображає ймовірність збитків або недоотримання банком доходів унаслідок:
- недоліків або помилок у процесах;
- навмисних або ненавмисних дій третіх осіб;
- збоїв у роботі інформаційних систем;
- впливу зовнішніх факторів на зразок карантинних обмежень.
Ринковий ризик - це ймовірність втрат через несприятливу зміну курсів іноземних валют, процентних ставок, вартості фінансових інструментів тощо. Покриття капіталом операційного та ринкового ризиків вже понад 15 років є усталеною практикою в європейських країнах, а криза, що розгорнулася на тлі пандемії COVID-19, підтвердила необхідність запровадження таких вимог для українських банків.
Із 2024 року:
- приведення структури капіталу банків у відповідність до міжнародних стандартів. Будуть запроваджені: трирівнева структура капіталу (основний капітал 1 рівня, додатковий капітал 1 рівня та капітал 2 рівня), нові вимоги до складових капіталу та порядку вирахувань із капіталу, додаткові "пруденційні фільтри", спрямовані на очищення капіталу від складових, які по суті не здатні поглинати збитки та не забезпечують фінансову стійкість банку, запровадження коефіцієнту левериджу, який встановлює вимоги до достатності капіталу залежно від загального обсягу активів (без застосування коефіцієнтів ризикозваження). Він посилить вже наявні вимоги, стане завершальним етапом формування цілісної системи вимог до достатності капіталу банків та забезпечить її уніфікацію з європейськими підходами.
Національний банк може підвищити індивідуальні нормативи достатності капіталу для кожного окремого банку, якщо виконання мінімальних загальних вимог до достатності капіталу не гарантуватиме його фінансової стійкості. Індивідуальні нормативи базуватимуться на результатах наглядового процесу SREP, який, серед іншого, включатиме оцінку ефективності процесу ICAAP.
Перед запровадженням усіх перелічених вимог до капіталу Національний банк ретельно проаналізує післякризовий стан банківської системи, зокрема шляхом проведення оцінки якості активів, запланованої на першу половину 2021 року. За її результатами буде визначено готовність сектору до запровадження нових вимог до капіталу та встановлено відповідну тривалість перехідних періодів.
Про впровадження кожної вимоги Нацбанк повідомлятиме банки окремо та завчасно.
Перевірити банк, з яким ви маєте намір співпрацювати, можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Ви можете перевірити благонадійність банку, який вас цікавить, прямо зараз, оформивши заявку на тестовий доступ до сервісу.
Якими будуть наступні рішення влади? Замовте тестовий доступ до екосистеми LIGA360, щоб стежити за прийняттям законів, що можуть вплинути на ваш бізнес. Ви можете замовити повний тестовий доступ на 4 доби до LIGA360 за посиланням.
Читайте також:
Нацбанк дозволив відкривати банківський рахунок з цифровим паспортом
