Процедура усиновлення в Україні не є складною, особливо порівняно з європейськими країнами. Проте не кожне подружжя готове до такого відповідального кроку. І тут справа не лише в юридичних тонкощах процедури усиновлення. Виникає багато інших запитань. Якщо рідні батьки «передумають», чи зможуть вони забрати дитину в усиновлювачів? Чи можна відмовитися від усиновленої дитини? Яка відповідальність за порушення таємниці усиновлення?
На ці та інші запитання відповіла фахівчиня Першого одеського бюро правової допомоги Тетяна Дімова.
Які права та обов'язки мають усиновлювачі?
Усиновлювачі зобов'язані:
- особисто забрати дитину із закладу чи сім'ї, в якій вона виховується, у присутності представника служби у справах дітей після пред'явлення копії рішення суду про усиновлення;
- давати можливість представникам служби у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів здійснювати контроль за цільовим використанням допомоги при усиновленні дитини;
- надавати можливість представникам служби у справах дітей за місцем свого проживання спілкуватися з дитиною та здійснювати нагляд за умовами її проживання і виховання;
- повідомляти про зміну місця проживання усиновленої дитини службу у справах дітей, яка здійснює нагляд за умовами проживання і виховання усиновленої дитини.
Усиновлювачі мають право:
- на першочергове влаштування в сім'ю дитини, яка є рідним братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини;
- в інтересах усиновленої дитини, для підтримання родинних стосунків між братами та сестрами після усиновлення, якщо усиновлення для дитини не є таємним, отримати інформацію про наявність у неї братів, сестер та місце їх проживання;
- особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір'ю, батьком дитини або повнолітньої особи;
- особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання змінити відомості про місце народження та дату народження дитини;
- усиновлювач має право на таємницю усиновлення.
Чи отримують усиновлювачі якісь додаткові права?
23 вересня 2008 року було прийнято Закон № 573-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування», яким запроваджено такі додаткові права та гарантії у зв'язку з усиновленням дитини:
- право на отримання одноразової оплачуваної відпустки тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд);
- право на грошову допомогу при усиновленні дитини у розмірі, встановленому для виплати допомоги при народженні дитини (41 280 гривень). У разі усиновлення двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину. Допомога при усиновленні дитини призначається на підставі рішення про усиновлення дитини.
Чи можна відмовитися від усиновлення?
Законодавство України не містить прямої норми, яка б передбачала право усиновлювачів на відмову від усиновленої дитини. Однак усиновлення може бути скасоване або визнане недійсним у судовому порядку.
Так, ст. 240 Сімейного кодексу передбачає, що право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають:
- батьки дитини;
- усиновлювач;
- опікун, піклувальник;
- орган опіки та піклування;
- прокурор;
- усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:
1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.
Увага! Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття.
Однак в окремих випадках усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, зокрема:
- якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров'ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім'ї;
- за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися, в судовому порядку.
Якщо рідні батьки «передумають», чи можуть вони забрати дитину в усиновлювачів?
Батьки забрати дитину не можуть, однак серед осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним, є батьки усиновленої дитини. У разі скасування усиновлення відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками та дитина передається на їх виховання.
Яка відповідальність за порушення таємниці усиновлення?
Особа має право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення (стаття 226 Сімейного кодексу).
Крім того, дитина, яка усиновлена, має право на таємницю, в тому числі і від неї самої, факту її усиновлення. Однак після досягнення чотирнадцяти років дитина має право на одержання інформації щодо свого усиновлення.
Усиновлювач має право приховувати факт усиновлення від дитини, яка ним усиновлена, і вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення дитиною повноліття.
Усиновлювач має право приховувати від дитини факт її усиновлення, якщо розкриття таємниці усиновлення може завдати шкоди її інтересам.
Особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення, а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.
Увага! Відомості про усиновлення видає суд лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням.
Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом.
Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновителя (удочерителя) - карається штрафом до п'ятдесяти НМДГ (850 грн.) або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років.
Те саме діяння, вчинене службовою особою або працівником медичного закладу, яким відомості про усиновлення (удочеріння) стали відомі по службі чи по роботі, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається штрафом від однієї тисячі (17000 грн.) до чотирьох тисяч НМДГ (68000 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого (стаття 168 Кримінального кодексу).
Усі найважливіші інструменти для роботи юрисконсульта в одному комплексному рішенні від ЛІГА:ЗАКОН - LIGA360!
- Перевірки бізнес-партнерів 24/7
- Алгоритми дій у різноманітних сферах діяльності
- Запобігання ризикам у разі перевірок контролюючих органів
