Суть справи: позивач звернувся з позовом до управління юстиції, держреєстратора, у якому просив визнати протиправними дії держреєстратора в частині припинення юридичної особи в результаті ліквідації та відмінити державну реєстрацію такого припинення.
Місцевий суд закрив провадження у справі, вказавши, що справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися за правилами ЦПК.
За висновками цього суду спір у справі стосується права цивільного та фактично виник між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому має розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.
Однак апеляційний суд із таким висновком не погодився. Він вирішив, що оскільки предметом позову є саме оцінка дій відповідача щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, то це публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду скасувала постанову апеляційного суду, залишивши в силі рішення місцевого суду.
Відповідну постанову у справі № 826/10249/18 Велика Палата ВС прийняла 17.06.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ в систему можна оформити тут.
Колегія суддів зазначила, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Водночас державний реєстратор, здійснюючи державну реєстрацію припинення юридичної особи, не був законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою позивача, указувати або забороняти йому певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність, а позивач відповідно не був зобов`язаний виконувати вимоги та приписи державного реєстратора.
Велика Палата ВС зазначила, що спір у цій справі не відповідає наведеним вище критеріям публічно-правового спору.
Читайте також:
Суд не може самостійно оцінювати схожість торговельних марок: ВС
Які права захищає торговельна марка?
Реєструйте торгову марку через онлайн-сервіс Patentbot в Україні, Європі або Китаї. Отримайте -10% з промокодом від ЛІГА:ЗАКОН.
