Сьогодні, 29 травня 2020 року, Пленум Верховного Суду звернувся до КСУ з поданням щодо конституційності встановлення обмежень на час карантину, передбачених положеннями окремих нормативно-правових актів, ухвалених Кабінетом Міністрів та Верховною Радою.
Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.
Як наголошувалося на засіданні Пленуму, Верховний Суд з розумінням ставиться до ситуації в державі, що склалася у зв'язку з поширенням на території України COVID-19, та в цілому підтримує заходи, спрямовані на подолання зовнішніх і внутрішніх загроз безпеки та захист здоров'я громадян, які не суперечать Основному Закону.
Водночас результати аналізу окремих положень урядової постанови № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов'язаних із самоізоляцією, затвердженого зазначеною постановою, та розпорядження Кабміну № 287-р «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а також окремих норм Закону № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», на переконання Пленуму Верховного Суду, дають змогу зробити висновок, що їхня сутність і практична реалізація не відповідають Конституції.
Зокрема, передбачене Кабінетом Міністрів здійснення протиепідемічних заходів, пов'язаних із самоізоляцією, обмежує право особи на свободу пересування.
Також обмеження діяльності авіаперевізників, закриття пунктів пропуску через кордон прямо суперечать конституційним гарантіям. Цим порушується право осіб вільно залишати територію України, яке може бути обмежене лише законом, а не актами Уряду. Так само рішенням органу виконавчої влади не можна встановлювати обмеження права громадян на мирні зібрання.
Згідно з Конституцією громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Однак установлені Урядом положення щодо самоізоляції осіб, які досягли 60 років, а також дозвіл одним суб'єктам господарювання працювати, а іншим - ні, суперечать цим гарантіям.
Крім того, як зазначено в поданні Пленуму ВС, акти Кабміну обмежують інші конституційні права, що можливо лише в умовах надзвичайного або воєнного стану: права на підприємницьку діяльність і на доступ до медичної допомоги.
Законом № 553-IX внесено зміни до ст. 25 Бюджетного кодексу та встановлено, що тимчасово, з дня набрання чинності цим Законом до 1 січня 2021 року, не застосовуються норми ч. 1 ст. 25 цього Кодексу. Цією частиною передбачено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Прийняття зазначених змін призведе до невиконання рішень судів, що суперечить положенням ст. 129-1 Конституції, відповідно до якої судове рішення є обов'язковим до виконання.
На думку Пленуму ВС, Законом № 553-IX, яким до завершення карантину обмежено зарплату та грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ, а також народних депутатів, суддів, прокурорів та інших осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, здійснено непропорційне втручання в майнові права цих осіб.
Аналіз відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, свідчить про те, що це обмеження торкнеться лише 1 % фактично працюючих державних службовців. При цьому аналіз спеціального законодавства, яким визначено рівень оплати праці, зокрема, членів КМУ, народних депутатів України, прокурорів, показує, що більшість працівників бюджетних установ та органів державної влади взагалі не зазнають негативних наслідків у питаннях матеріального забезпечення у зв'язку з прийняттям Закону № 553-IX, зазначає Пленум ВС.
Отже, цим Законом здійснено непропорційне зменшення суддівської винагороди щодо матеріального забезпечення інших працівників бюджетних установ, а це, своєю чергою, порушує засади незалежності суддів.
Пленум ВС попросив КСУ визнати провадження за цим поданням невідкладним і розглянути його в строк, який не перевищує один календарний місяць.
Не втрачайте важливу інформацію в кризових ситуаціях! Будьте в курсі розкладу судових засідань та завантаженості суддів. Відстежуйте судові справи за контрагентами, аналізуйте правові позиції та судові рішення з понад 85 млн. Формуйте власну сильну позицію із Системою аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримайте тестовий доступ за посиланням.
Читайте також:
Недотримання КСУ строків розгляду конституційних подань оскаржують у суді
Судова система України в умовах карантину
Оновлено процесуальні кодекси в частині особливостей розгляду справ під час карантину
Оприлюднено рішення КСУ про вихідну допомогу судді у зв'язку з відставкою: аргументація Суду
