Вся квінтесенція інституту цивільного позову у кримінальному провадженні закладена в положенні ч. 5 ст. 128 КПК України.
Зміст даної норми закону зводиться до того, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України, а в тих відносинах, що не регулюються даним кодексом застосовується положення Цивільного процесуального кодексу України.
Втім застосування Цивільного процесуального законодавства можливе за умов, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
“Законодавець вимагає дотримуватись певного процесуального балансу між кримінальним та цивільним процесуальним законодавством”.
Мовиться про співвідношення процедур кримінального процесу та вимог, які ставляться до цивільного позову з точки зору його змісту, використання процесуальних прав сторін, строків позовної давності, порядку подання доказів та інших вимог, а також рішень які можуть бути прийняті судом.
В першу чергу хотів би звернути увагу на те, що існує диспозитивне правило за яким особа, якій злочином завдано моральної або майнової шкоди може звернутися з цивільним позовом або ж на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Така диспозитивність породжує запитання, а на якій стадії кримінального провадження все ж таки краще подавати цивільний позов.
На моє переконання подання цивільного позову на стадії досудового розслідування надає більше переваг потерпілому, втім, містить процесуальні ризики які варто врахувати наперед.
Так, Цивільний процесуальний кодекс України містить одну з обов'язкових вимог позовної заяви - докази які підтверджують обставини такого позову.
Тут важливо врахувати, що тягар доведення обставин позовної заяви яка подана як на стадії досудового розслідування так і під час підготовчого судового розгляду, лежить на цивільному позивачеві тому слід врахувати наступне правило.
“Матеріали кримінального провадження не можуть підміняти докази, які повинні долучатися до цивільного позову у кримінальному провадженні на підтвердження його обставин”
Досить часто в практиці зустрічаються позовні заяви подані під час досудового розслідування без будь-яких додатків. Очевидно потрепілі вважають, що матеріали кримінального провадження містять всі необхідні документи, втім з процесуальної точки зору такий позов повинен бути залишений без розгляду.
Крім того, виходячи з системного тлумачення положень ч. 5 ст. 177 ЦПК України та ч. 3 ст. 291 КПК України можна прийти до висновку, що докази на підтвердження цивільного позову повинні бути також відкриті сторонам кримінального провадження, адже суд не може приймати до розгляду докази, які не були відкриті стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України.
Тому, якщо позовна заява подається на стадії досудового розслідування слідчому, вважаю, що буде за доцільне зробити це в самому кінці строку досудового розслідування, щоб використати всі зібрані слідством докази які будуть відкриті сторонам провадження.
“Дефектний цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен бути залишений без розгляду під час підготовчого судового засідання”.
Досить важливий момент, на який варто звернути особливу увагу, так це на дотримання вимог щодо оформлення такої позовної заяви.
Існує помилкове бачення, що вимоги до цивільного позову у кримінальному провадженні менш формальні, ніж в цивільному процесі.
Однак, КПК України містить бланкетні норми, які відсилають до положень ЦПК України щодо вимог до змісту такої позовної заяви.
По суті цивільний позов у кримінальному провадженні за своїм змістовим наповненням не відрізняється від структури будь-якої іншої позовної заяви поданої у рамках цивільного судочинства.
Втім, постає цікаве питання, якщо така позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України, що повинен зробити суд після надходження такої позовної заяви з обвинувальним актом.
Адже, якщо під час підготовчого судового засідання суд не вирішить це питання, таким чином особа буде позбавлена можливості усунути вказані недоліки аж до прийняття рішення по суті.
Одне з кримінальних проваджень де я здійснюю захист обвинуваченого, налічує близько 150 потерпілих осіб, частина з яких подали цивільні позови ще на стадії досудового розслідування.
Феномен у тому, що всі ці позовні заяви є практично ідентичними та містять абсолютно тотожні помилки, щодо змісту позовної заяви та не містять жодних додатків.
Стає зрозумілим, що потерпілі в повній мірі довірились у даному питанні слідству, втім така колективна робота може мати невтішні результати для потерпілих.
Крім того, така банальна вимога як вказівка суду до якого подається позов, також є постійною помилкою позивачів саме у тих позовних заявах, що подаються під час досудового розслідування.
Вся проблема полягає в тому, що в таких позовах помилково зазначають суд, який розглядав запобіжні заходи на досудовому розслідуванні, який не завжди збігається з судом, котрий розглядає справу по суті.
Всі ці помилки згідно норм цивільного процесу неодмінно призвели б до винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду та надання строку на усунення недоліків.
Втім, чи має повноваження суд, який розглядає кримінальне провадження, у підготовчому судовому засідання вирішити подібні питання.
Судова практика по різному підходить до вирішення даного питання.
Для прикладу, Богодухівський районний суд Харківської області ухвалою від 04.02.2019 року (справа №613/1634/18) погодився з зауваженнями захисника про невідповідність цивільного позову вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та необхідність залишення його без руху, однак прийняв позов до розгляду, мотивуючи це відсутністю повноважень суду під час підготовчого судового засідання на залишення без розгляду або повернення позову.
І дійсно, якщо проаналізувати які повноваження має суд під час підготовчого судового засідання, то ми не знайдемо повноважень в сфері вирішення питань з поданим позовом у кримінальному провадженні.
Втім, аналіз реєстру судових рішень свідчить, що існує досить багато практики залишення поданих заяв без розгляду, та надання строку на усунення недоліків та навіть прийняття рішень про їх повернення позивачу у разі неусунення недоліків.
Тобто, фактично в такому випадку, суд розглядаючи кримінальне провадження виконує повноваження суду цивільної юрисдикції, користуючись повноваженнями такого суду під час підготовчого судового засідання в межах норм ЦПК України.
Що ж стосується можливості доповнення або уточнення позовних вимог також існує процесуальна невизначеність.
Якщо під час досудового розслідування ще можна подати уточнену позовну заяву слідчому або заяву про збільшення або ж зменшення позовних вимог, а потім долучити їх до обвинувального акту, то під час підготовчого судового засідання КПК України таких прав не закріплює.
Хоча, аналіз судової практики свідчить, що судді все ж приймають до розгляду такі заяви.
Так, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області ухвалою від 23 липня 2019 року у справі 398/3620/18 навіть під час судового розгляду прийняв до розгляду уточнену позовну заяву подану цивільним позивачем.
Читайте також: Як довести вступ у володіння чи управління спадковим майном: роз'яснення ВС
“Подача цивільного позову під час досудового розслідування створює додаткову підставу для арешту майна підозрюваного”
Однією з ключових переваг подання цивільного позову на стадії досудового розслідування є можливість цивільного позивача самостійно звернутися до слідчого судді з клопотанням про забезпечення цивільного позову, оскільки така можливість в підготовчому судовому засіданні не передбачена.
Однак, слід пам'ятати про необхідність доведення підстав для арешту майна відповідними доказами, в першу чергу спрямованими на встановлення заподіяної злочином шкоди.
Відсутність обґрунтування цих обставин у цивільному позові, як правило, тягне за собою таку ж помилку під час забезпечення позову шляхом арешту майна підозрюваного.
У одному з кримінальних проваджень де я здійснюю захист підозрюваного за ч. 4 ст. 185 КК України, потерпілому, який подав цивільний позов під час досудового розслідування, було відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна підозрюваного саме з підстав не доведення розміру завданих збитків та вартості майна підозрюваного.
Такі обставини ще раз свідчать про те, що формальний підхід до складання цивільного позову і перекладання відповідальності доведення обставин позову в кримінальному провадженні на прокурора, не призведе до реалізації прав потерпілого на компенсацію збитків.
“Цивільний позов поданий на досудовому розслідуванні - невід'ємний елемент обвинувачення”
Після вручення обвинувального акту підозрюваному, досить важливо перевірити чи міститься у акті вказівка на подання цивільного позову, розміру збитків та чи вказаний цивільний позов як додаток в обвинувальному акті.
За відсутності дотримання таких умов, гадаю буде неприпустимим прийняття цивільного позову разом з обвинувальним актом, оскільки вимоги щодо меж судового розгляду, закріплені в ст. 337 КПК України не дозволяють виходити за межі висунутого обвинувачення згідно обвинувального акту.
“Строк позовної давності не може бути підставою для відмови у задоволенні цивільного позову у кримінальному провадженні”
20 серпня 2019 року Перша судова палата Касаційного кримінального суду Верховного суду в рамках розгляду справи № 652/219/17, провадження № 51-9366км18 (№ 83836445) нарешті остаточно вирішила питання строків пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні та застосування строків позовної давності визначених Цивільним кодексом України.
Верховний суд дійшов висновків, за якими суд розглядаючи питання цивільного позову у кримінальному провадженні не обмежується строками позовної давності визначеними ЦК України та відповідно не має повноважень на прийняття рішення про відмову у задоволенні позовної заяви з підстав пропуску строку позовної давності.
Такі висновки випливають з ч. 1 і ч. 2 ст. 129 КПК яка обмежує підстави щодо відмови у задоволенні позовної заяви, на відміну від положень ч. 4 ст. 267 ЦК України.
З огляду на вимоги ч. 5 ст. 128 КПК, прийняття рішення про відмову в задоволенні цивільного позову з огляду на пропущення строку позовної давності, поза повноваженнями суду під час розгляду кримінального провадження.
У підсумку хочу зазначити, що інститут цивільного позову в кримінальному провадженні вимагає удосконалення регламентації в сфері реалізації процесуальних прав сторін, деталізації повноважень суду на підготовчому судовому засіданні з питань прийняття та залишення цивільного позову без руху.
Однак, я переконаний, що не дивлячись на існуючі законодавчі прогалини, досягнення позитивного результату для цивільного позивача, можливо тільки за умови своєчасного пред'явлення позову, автономної роботи зі збору доказів на його обґрунтування та обов'язкове дотримання умов цивільного процесуального законодавства за формою і змістом позовної заяви.
Дмитро Коноваленко, адвокат
Читайте також:
Судова система України в умовах карантину
Оновлено процесуальні кодекси в частині особливостей розгляду справ під час карантину
Тримайте все під контролем юридичного департаменту з новим рішенням LIGA360 від ЛІГА:ЗАКОН.
Не втрачайте важливу інформацію в кризових ситуаціях! Будьте в курсі розкладу судових засідань та завантаженості суддів. Відстежуйте судові справи по контрагентам, аналізуйте Правові позиції та судові рішення з понад 85 млн. Формуйте власну сильну позицію з системою аналізу судових рішень Verdictum. Отримайте тестовий доступ за посиланням.
