Велика Палата Верховного Суду вирішила виключну правову проблему.
1. Як має діяти колегія суддів або судова палата для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні об'єднаної палати Касаційного кримінального суду
Відповідно до постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), з повним текстом якої можна буде ознайомитись у VERDICTUM, якщо колегія суддів або палата, яка розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку, вважає за необхідне відступити від раніше викладеного висновку об'єднаної палати ККС ВС, кримінальне провадження передається на розгляд цієї ж об'єднаної палати. Об'єднана палата може відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі цієї ж об'єднаної палати.
2. Як визначається обсяг повноважень прокурорів під час оскарження судових рішень в апеляційному та касаційному порядку
Передбачене ч. 6 ст. 393, ч. 6 ст. 425, п. 15, 20 ч. 2 ст. 36 КПК право на подання апеляційної та касаційної скарг прокурором, який входить до складу групи прокурорів, визначеної в порядку ст. 37 цього Кодексу, не обмежується його участю в судових засіданнях з розгляду конкретного кримінального провадження у судах попередніх інстанцій.
Якщо прокурор був включений до групи прокурорів, однак не брав участі в судових засіданнях, він має право на подання апеляційної чи касаційної скарг. Група прокурорів, визначена у конкретному кримінальному провадженні відповідно до ст. 37 КПК, діє як єдиний суб'єкт на стороні обвинувачення - прокурор.
3. Кваліфікація дій особи за ст. 348 КК, яка встановлює відповідальність за посягання на життя правоохоронця
Обвинуваченого виправдали за ст. 348 КК, зокрема, у зв'язку з тим, що він не був обізнаний про звернення особи (потерпілого внаслідок умисного вбивства) до правоохоронних органів з приводу погроз потерпілому вбивством з боку обвинуваченого, а також про виконання працівником міліції своїх службових обов'язків з розгляду цього звернення.
Велика Палата звернула увагу на те, що суб'єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 348 КК, характеризується умисною формою вини. Обвинувачений повинен усвідомлювати, що посягає на життя правоохоронця саме у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків. Однак суб'єктивна сторона не пов'язана з точною обізнаністю винного зі змістом тих службових обов'язків, які в даний момент виконує потерпілий. Достатньо, щоб винний усвідомлював сам факт того, що правоохоронець здійснює свої службові повноваження. Тому факт необізнаності про виконання працівником міліції конкретних службових обов'язків не виключає можливої наявності в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ст. 348 КК.
Про це повідомили на сайті Судової влади.
Правові позиції судів зібрані в одноіменному розділі модулю "Судова практика" ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Скористатись тестовим доступом до сервісів можна тут.
