Топ-10 правових подій тижня

1. Набув чинності Закон про судову реформу

7 листопада набув чинності Закон № 193-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», яким скорочується кількість суддів Верховного Суду вдвічі (з 200 до 100), а також запроваджується новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів та розширюються повноваження Вищої ради правосуддя. Крім того, зменшено посадові оклади суддів ВС із 75 до 55 прожиткових мінімумів, тобто зі 145 тис. 200 грн до 106 тис. 480 грн, а суддівська винагорода встановлюватиметься за єдиними правилами для всіх суддів незалежно від умов проходження ними кваліфікаційного оцінювання. Для ВККС передбачено зменшення кількості членів з 16 до 12; члени ВККС призначаються та звільняються з посад рішенням ВРП. Відтепер рішення ВРП прийматиме безпосередньо під час засідання без виходу до нарадчої кімнати.

2. Набув чинності Закон про авторизованих економічних операторів

7 листопада набув чинності (за винятком деяких положень) Закон № 141-IX "Про внесення змін до Митного кодексу щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів", прийнятий 2 жовтня. У Митному кодексі встановлено спеціальні спрощення та переваги для авторизованих економічних операторів - обраних за певними критеріями підприємств-резидентів, що виконують будь-яку роль у міжнародному ланцюзі постачання товарів (виробник, експортер, імпортер, митний представник, перевізник, експедитор, утримувач складу). Протягом 6 місяців Мінфін і Державна митна служба мають створити на митницях підрозділи митного аудиту та забезпечити їх функціонування з урахуванням вимог митного законодавства Європейського Союзу та рекомендацій Всесвітньої митної організації. До 1 червня 2021 року державна митна служба має впровадити порядок подання та обробки в електронній формі документів, що додаються до митної декларації.

3. КСУ визнав конституційним законопроект про скасування адвокатської монополії

Конституційний Суд визнав законопроект № 1013 "Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)" таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції. КСУ виходив з того, що запропоновані розділом I законопроекту зміни до Конституції розширюють можливості здійснення представництва в суді. У Висновку зазначено, що поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб'єктом. Висновок КСУ є обов'язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржено.

4. Опубліковано Закон про залучення приватного капіталу до розвитку космічної галузі України

29 жовтня 2019 року в газеті "Голос України" було офіційно опубліковано Закон № 143-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання космічної діяльності". Відповідний Закон набирає чинності через 3 місяці з дня його опублікування, тобто 29 січня 2020 року. Внесено зміни до Закону «Про підприємництво» стосовно виключення положень, якими встановлено обмеження для провадження господарської діяльності суб'єктами космічної діяльності приватної форми власності. Крім того, унесено зміни до Закону «Про космічну діяльність» щодо виключення положення про здійснення ліцензування космічної діяльності; міститься доповнення новою статтею щодо подання суб'єктом космічної діяльності приватної форми власності декларації про провадження господарської діяльності у зазначеній сфері.

5. Кабмін затвердив Держбюджет-2020 до другого читання

3 жовтня на позачерговому пленарному засіданні Кабмін ухвалив проект бюджету-2020 до другого читання, врахувавши рішення РНБО та комісії щодо розподілу коштів на інвестпроекти. 18 жовтня Верховна Рада розглянула в першому читанні проект Закону про Державний бюджет України на 2020 рік і прийняла виcновки та пропозиції до нього як Бюджетні висновки ВР. Згідно з Регламентом ВР законопроект про державний бюджет наступного року розглядається за процедурою трьох читань.

6. Мін'юст посилив вимоги до державних реєстраторів

Міністерство юстиції зареєструвало 5 листопада 2019 року наказ № 3388/5 від 4 листопада 2019 року, яким оновило Кваліфікаційні вимоги до державного реєстратора.

Кваліфікаційні вимоги, розроблені відповідно до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", поширюються на державних реєстраторів прав на нерухоме майно та державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що перебувають у трудових відносинах із суб'єктом державної реєстрації. Для державних реєстраторів, крім вимог, передбачених законами "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про державну службу" та іншими законами України, встановлюються такі вимоги: стаж роботи у сфері права не менше 3 років або на посаді державного реєстратора чи виконання функцій державного реєстратора не менше 1 року; успішне проходження спеціальної перевірки діяльності держреєстратора в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в порядку здійснення контролю, визначеному Урядом (для осіб, які до призначення на посаду держреєстратора або виконання його функцій виконували функції державного реєстратора, перебуваючи у трудових відносинах з іншим суб'єктом державної реєстрації). Наказ набрав чинності 8 листопада 2019 року.

7. В Україні пропонують легалізувати гральний бізнес

В Україні можуть легалізувати гральний бізнес. Відповідний урядовий законопроект № 2285 «Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор» було зареєстровано в Парламенті 17 жовтня 2019 року, а 23 жовтня направлено на розгляд Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики. Законотворці зазначають, що це має забезпечити захист прав і законних інтересів громадян, сприяти залученню інвестицій в Україну та додатковим надходженням до держбюджету. На території України хочуть дозволити організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор: організація та проведення азартних ігор казино, у тому числі через Інтернет; організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах і через Інтернет; організація та проведення ігор в залах гральних автоматів; випуск та проведення лотерей; організація та проведення азартних ігор у покер у покерних клубах і через Інтернет. Автори проекту пропонують не вважати азартною грою будь-яку гру, у якій відсутня принаймні одна з таких ознак: наявність ставки; наявність виграшу (призу); виграш (приз) повністю або частково залежить від випадковості.

8. Безоплатні адвокати зобов'язані підвищувати кваліфікацію в центрі та повідомляти про переїзд і відпустку

25 жовтня набули чинності зміни Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній та тимчасовой основах, затверджені постановою Кабміну № 881. Визначено, що контракт (договір) укладається з адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання та включений до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Сам контракт викладено за новою формою. Так, адвокат системи БПД зобов'язаний: негайно повідомляти центру про: - виникнення конфлікту інтересів під час надання безоплатної вторинної правової допомоги; - наявність підстав для припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги чи заміни адвоката; - плановану тривалу відсутність; - зміну адреси проживання, зміну місця здійснення адвокатської діяльності, засобів зв'язку (номера телефону, адреси електронної пошти тощо); брати участь у заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що організовуються Координаційним центром з надання правової допомоги та/або центрами.

9. ВС зазначив, що встановлений законом мінімальний час відпочинку працівника не може бути зменшений

КАС у складі ВС у постанові від 23 жовтня 2019 року № 400/296/19 визначив, що при застосуванні підсумованого обліку робочого часу може бути змінена тривалість щотижневого робочого часу, проте тривалість встановленого законом часу відпочинку не може бути змінена. Колегія суддів зазначила, що при підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) (ч. 1 ст. 59 КЗпП), тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години (ст. 70 КЗпП). Суд вказав, що використання підсумованого обліку робочого часу не звільняє роботодавця від дотримання вимог статей 59 і 70 КЗпП. Отже, мінімальний час відпочинку встановлюється законом і може бути збільшений, але не зменшений, саме в цьому й полягає конституційне право громадян на відпочинок.

10. Президент змінив персональний склад Комісії з питань правової реформи

7 листопада 2019 року В. Зеленський підписав Указ № 811/2019, яким розширив повноваження Комісії з питань правової реформи. Відповідні зміни внесено до Указу № 421/2019 щодо утворення цієї Комісії. Серед пріоритетних напрямів Комісії також буде підготовка та подання Президентові пропозицій щодо внесення змін до Конституції і законів, спрямованих на забезпечення реалізації конституційних норм і принципів, а саме удосконалення територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою. Крім того, цим Указом Зеленський оновив персональний склад Комісії з питань правової реформи.

Баранова Ольга, провідний юрист-аналітик ЮРЛІГИ