Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви , а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть особи, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
Відповідний висновок міститься у постанові ВС № 761/794/15-ц від 25 квітня 2019 року.
З повним тестом цього та інших рішень Верховного суду можна ознайомитися у Verdictum.
У січні 2015 року особа звернулася до суду із позовом щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, надання додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно.
Позов мотивовано тим, що померла рідна сестра особи, про що вона випадково дізналась лише у серпні 2014 року. Після смерті сестри відкрилась спадщина на квартиру. На день її смерті спадкоємцями були рідні сестри - позивачка та друга сестра, оскільки спадкоємців першої черги та заповіту не було. У зв'язку з тим, що позивач не знала про смерть спадкодавця, у строк визначений для прийняття спадщини до нотаріуса вона не зверталась, тому строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущено з поважних причин.
Проте, інша сестра, знаючи про факт смерті сестри та не повідомивши позивача про це, звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану квартиру.
Рішенням місцевого суду позов задоволено частково. Рішенням апеляційного суду рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову особі у задоволенні позову.
Посилаючись на викладені обставини, з урахуванням уточнень, особа просила визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, яке видане на ім'я третьої сестри.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з положеннями ст. 1272 ЦК якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
В обґрунтування поважності причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини, зазначила, що не була обізнана про смерть сестри.
Суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що позивачем не доведено поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки наведені обставини не є об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення цих дій.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
