Відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, має на меті як компенсацію потерпілому завданих збитків, так і запобігання вчиненню суб'єктом владних повноважень такого у майбутньому, зокрема, шляхом здійснення превентивних заходів для удосконалення виконання своїх функцій, спрямованих на захист прав та інтересів людини.
Відповідний висновок містить постанова КАС ВС від 15 серпня 2019 року у справі № 823/782/16.
Ознайомитися з повним текстом постанови можна у Verdictum.
Суть спору полягає в тому, що Відділення виконавчої дирекції Фонду відмовило позивачеві у видачі його особової справи, стосовно якої прийнято постанову щодо страхових виплат (з можливістю зняти необхідні ксерокопії), а також надало письмові відповіді на ряд запитань позивача, які він вважає формальною відпискою. Позивач просив визнати таку відповідь неправомірною, зобов'язати відповідача направити йому конкретні відповіді на кожне з його запитань, стягнути з відповідача моральну шкоду.
Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які відмовили в задоволенні позову, та ухвалив нову постанову, якою задовольнив позов частково, з огляду на таке.
Суд проаналізував ч. 3 ст. 32 Конституції, закони «Про інформацію», «Про звернення громадян», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) і зазначив таке.
Немає підстав вважати інформацію про застраховану (потерпілу) особу, яка міститься в її особовій справі, такою, що становить державну таємницю чи є інформацією, яка з інших причин не може бути надана особі, якої вона стосується, для ознайомлення.
Якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду. Громадянинові на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
Отже, внаслідок тривалого, понад 15 років, нерозгляду належним чином заяви позивача, ненадання щодо неї чіткої та зрозумілої, обґрунтованої та вичерпної відповіді, що зумовило необхідність неодноразового звернення до судів, виконавчої служби і призвело до порушення прав та інтересів позивача, у тому числі права на інформацію, а також беручи до уваги його стан здоров'я і вік, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що позивачеві завдано моральної шкоди, яку має бути стягнуто з відповідача.
