29 серпня 2019 року Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроект № 1010, який визначає правові та організаційні засади захисту викривачів корупції.
З тестом законопроекту можна буде ознайомитись у модулі "Законопроекти" ІПС ЛІГА:ЗАКОН, замовивши тестовий доступ.
Проектом Закону пропонується внесення змін до Закону "Про запобігання корупції" стосовно:
- визначення правового статусу викривачів корупції, їх прав та гарантій захисту;
- забезпечення умов для розкриття інформації про корупцію;
- унормування порядку розкриття викривачем корупції інформації;
- звільнення від юридичної відповідальності викривачів корупції за розкриття інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення;
- забезпечення державного захисту викривачів корупції, зокрема, захисту їх трудових прав.
Визначено, що викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вищезазначеного Закону іншою особою.
Викривачі, їх близькі особи перебувають під захистом держави.
Захист викривачів пропонується віднести до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції.
Визначені права викривачів:
1) бути повідомленим про свої права та обов'язки;
2) подавати докази на підтвердження своєї заяви;
3) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав повідомлення, підтвердження його прийняття і реєстрації;
4) давати пояснення, свідчення або відмовитися їх давати;
5) на безоплатну правову допомогу у зв'язку із захистом прав викривача;
6) на конфіденційність;
7) повідомляти про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону без зазначення авторства (анонімно);
8) у разі загрози життю і здоров'ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або відмову від таких заходів;
9) на відшкодування витрат у зв'язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв'язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;
10) на винагороду у визначених законом випадках;
11) на отримання психологічної допомоги;
12) на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках;
13) отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.
Зазначено, що право на винагороду має викривач, який повідомив про корупційний злочин, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у п'ять тисяч і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.
Нагадуємо, що розмір прожиткового мінімуму можна подивитись у модулі "Довідники" ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Замовити тестовий доступ можна тут.
Розмір такої винагороди визначається судом у межах 10 % від грошового розміру предмета корупційного злочину. Розмір винагороди не може перевищувати 3 тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.
У випадках повідомлення декількома викривачами різної інформації про один і той самий корупційний злочин, у тому числі інформації, що доповнює відповідні факти, розмір винагороди розподіляється між такими викривачами з урахуванням важливості повідомленої ними інформації.
У законопроекті також наявні положення щодо звільнення викривачів від юридичної відповідальності.
Викривач звільняється від цивільно-правової відповідальності за шкоду або збитки, що стали результатом здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
Викривач звільняється від обов'язку спростування інформації, поширеної ним шляхом повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень через внутрішні або регулярні канали повідомлення.
Не є порушенням особистого немайнового права особи поширення щодо неї недостовірної інформації шляхом повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а майнова та (або) моральна шкода у такому випадку не підлягає відшкодуванню.
Крім того, незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах чи в інтересах іншої фізичної або юридичної особи інформації про викривача, його близьких осіб чи інформації, що може ідентифікувати особу викривача, його близьких осіб, яка стала їй (їм) відома у зв'язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.
Також визначені вимоги до анонімних повідомлень.
Для того, щоб вони були розглянуті, такі повідомлення повинні містити інформацію, яка:
- стосується конкретної особи;
- містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Вони підлягають перевірці у строк не більше п'ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний строк перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують строк розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.
Повідомлення про вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону через регулярні або внутрішні канали повідомлення такої інформації підлягає попередній перевірці у строк не більше десяти робочих днів.
Як вже писала ЮРЛІГА, Президент пропонує скасувати адвокатську монополію, реорганізувати органи суддівського самоврядування, реформувати прокуратуру , змінити правила передачі справи на розгляд Великої Палати, встановити правила роботи антикорупційного суду.
