У випадку визнання право власності на предмет іпотеки за особою, яка проживає з іншою особою у шлюбі, до нового набувача не переходить право власності на предмет іпотеки після укладення договору іпотеки, оскільки вважається, що така особа набула право на майно у період первинного придбання майна.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного цивільного суду ВС в постанові від 10 липня 2019 року у справі № 522/3901/16-ц.
Ознайомитися з повним текстом постанови можна у Verdictum.
Суд першої інстанції встановив факт проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнав їхньою спільною сумісною власністю земельну ділянку та нежитлові приміщення магазинів, а також визнав право власності на 1/2 частку зазначеного майна за позивачкою. Апеляційний суд залишив рішення суду без змін, вказавши, що права банку не порушені.
Колегія суддів КЦС ВС рішення районного суду та ухвалу апеляційного суду скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.
https://verdictum.ligazakon.net/document/83056334?docId=83056334&productAlias=verdictum_web |
Законом «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом
Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Отже, ухвалення рішення, яке стосується іпотечного майна, у будь-якому випадку стосується прав та обов`язків іпотекодержателя, оскільки безумовно впливає на можливість виконання уже ухваленого на користь іпотекодержателя рішення про стягнення з особи кредитної заборгованості та впливає на можливість банку звернути стягнення на іпотечне майно.
Посилання апеляційного суду на те, що права банку незалученням до участі у справі не порушені, оскільки згідно зі ст. 23 Закону «Про іпотеку» при переході права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, є безпідставними, оскільки зазначена норма закону регулює абсолютно інші правовідносини, а саме ті, які стосуються спадкування та правонаступництва.
У випадку визнання право власності на предмет іпотеки за одним із подружжям або за особою, яка проживає з іншою особою однією сім`єю без реєстрації шлюбу, то тут до нового набувача не переходить право власності на предмет іпотеки після укладення договору іпотеки, оскільки вважається, що така особа набула право на майно у період первинного придбання майна.
Суд першої інстанції на наведене вище уваги не звернув і не залучив іпотекодержателя, банк, до участі у справі.
Апеляційний суд на наведені порушення норм матеріального та процесуального права уваги також не звернув і також дійшов помилкового висновку, що ухваленим судовим рішенням права банку не порушені.
Нагадуємо, що запобігти рейдерству допоможе сервіс SMS-Маяк Іпотека від ЛІГА:ЗАКОН. За його допомогою можна оперативно дізнатися про зміни в реєстрі нерухомості (через SMS-повідомлення, електронним листом або через повідомлення в кабінеті користувача).
