Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів фізичної особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Відповідне рішення у справі № 826/9341/17 було прийняте Великою Палатою 29 травня 2019 року.
https://verdictum.ligazakon.net/document/82420792?docId=82420792&productAlias=verdictum_web |
Ознайомитися з повним текстом постанови можна у Verdictum.
Особа звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобов`язати вчинити Міністерство дії.
Місцевий суд позов задовольнив, а апеляційний суд підтримав рішення попередньої інстанції.
У поданій касаційній скарзі Мін`юст просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
А інший скаржник у поданій касаційній скарзі просив скасувати рішення попередніх судів та закрити провадження у справі з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга Мін'юсту підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга другого скаржника підлягає задоволенню з таких підстав.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Отже, спірні правовідносини у справі пов'язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Як вже писала ЮРЛІГА, адмінсуд не розгляне позов до нотаріуса, що зареєстрував спірне право власності на іпотечну квартиру.
