1. ЄСПЛ констатував порушення статей 3, 5 та 6 Конвенції про захист прав людини у справі Корбана
У рішенні ЄСПЛ від 4 липня у справі "Корбан проти України" констатовано порушення Україною статей 3 (заборона катування), 5 (право на особисту свободу і недоторканність) і 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні викладено висновки про порушення статті 3 Конвенції через примусову участь у надзвичайно тривалому (включаючи нічний час) судовому засіданні відразу після операції. Крім того, це перше рішення проти України, в якому розглядаються вимоги статті 5 Конвенції щодо домашнього арешту. У справі викладено особливу думку (partly dissenting opinion) судді O'Лері.
2. ЄСПЛ констатував порушення Першого протоколу щодо захисту права власності у справі про заборону грального бізнесу
У рішенні за справою "ТОВ "Світ розваг" та інші проти України" від 27 червня констатовано порушення Україною статті 1 Першого протоколу за заборону грального бізнесу без будь-якого перехідного періоду та компенсацій, у тому числі за щойно придбані багаторічні ліцензії.
3. ЄСПЛ констатував порушення права на неупереджений суд у справі про банкрутство української судноплавної компанії
У рішенні у справі "COSMOS MARITIME TRADING AND SHIPPING AGENCY проти України" від 27 червня констатовано порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у контексті тривалості провадження і права на неупереджений розгляд у процесі визнання позовів турецької компанії у процедурах банкрутства проти української державної судноплавної компанії. ЄСПЛ визнав порушення вимоги безсторонності, оскільки суди повинні вселяти довіру тим, хто підпадає під їхню юрисдикцію, а не викликати сумніви в неупередженості: неспростовані підозри в упередженості є достатніми. Зверніть увагу, що ознайомитись із українською версією рішень ЄСПЛ можна буде в блоці "Практика Європейського суду з прав людини" модуля "Судова практика" ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Скориставшись тестовим доступом, можна прочитати офіційні переклади всіх рішень ЄСПЛ, винесених проти України.
4. Запущено новий енергоринок
1 липня набули чинності норми Закону № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" щодо запровадження нової моделі ринку електроенергії та відповідні підзаконні н/п акти. Передбачено: купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами; продаж "на добу вперед" та на внутрішньодобовому ринку; запровадження балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; опублікування інформації про частку кожного джерела енергії. Крім того, змінено правила купівлі електроенергії за "зеленим" тарифом. Разом з тим, Президент пропонує відкласти впровадження нового енергетичного ринку на 1 рік.
https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/187361_nabrav-chinnost-zakon-pro-promisloviy-bezvz |
5. Набув чинності Закон щодо "промислового безвізу"
3 липня набув чинності Закон № 2740-VIII щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання (низка положень набуде чинності через рік). Закон є умовою ЄС для початку офіційної процедури оцінки готовності України до укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції. Уточнено вимоги до національного органу України з акредитації, визначено поняття професійної таємниці. Також визначено вимоги щодо інформування споживачів стосовно певних видів ризику чи продукції.
https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/187366_perekhd-na-standarti-nato-nabuv-chinnost-zakon |
6. Набув чинності Закон про перехід на стандарти НАТО
3 липня набув чинності Закон № 2742-VІІІ, яким у сферу оборони введено нові терміни щодо стандартизації та уповноважено Міноборони на визначення органу військової стандартизації. Військова стандартизація - встановлення положень для загального і багатократного використання відносно наявних або потенційних завдань, спрямоване на досягнення оптимальної міри впорядкування в галузі оборони. Нормативно-правове регулювання у сфері військової стандартизації забезпечує Міноборони.
https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/187431_dyut-nov-pravila-opodatkuvannya-posilok-z-za-kordonu |
7. Набув чинності Закон про зменшення безмитного ліміту на посилки
1 липня набув чинності Закон № 2628-VIII про зниження безмитної суми посилки із-за кордону. Особа повинна сплатити податок на додану вартість, якщо вартість товарів у посилці сумарно перевищує 100 євро. Раніше такий ліміт становив 150 євро. Для юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців безмитний ліміт залишається на рівні 150 євро. Зміни не торкнулись правил особистого ввезення: сумарна вартість ввезених товарів до 500 євро (до 1000 євро в аеропортах) податком не оподатковується.
8. Набув чинності Закон про посилення відповідальності за незаконне носіння військової форми та осквернення могил загиблих за Україну
27 червня набув чинності Закон № 2747-VIII про відповідальність за незаконні дії стосовно державних нагород, незаконне носіння військової форми одягу, наругу над місцем поховання захисника суверенітету та територіальної цілісності України та деяких інших осіб. Законом введено адмінвідповідальність за незаконне носіння військової форми зі знаками розрізнення військовослужбовців, особами, які не мають на це права. Також запроваджено кримінальну відповідальність за осквернення або руйнування пам'ятника, спорудженого в пам'ять захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, учасників АТО (зараз - ООС).
9. Змінились правила розроблення проектної документації на будівництво
Набули чинності зміни до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затверджені наказом Мінрегіону від 17 травня 2019 року № 112. Визначено, що проектні рішення, передбачені проектною документацією, на стадії, що підлягає затвердженню, мають відповідати проектним рішенням, що були схвалені на попередніх стадіях проектування ЕП, ТЕО, ТЕР. Крім того, проектна документація на об'єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передання її замовнику.
10. Адвокати мають зазначати в ордері назву суду
У постанові від 5 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в ордері має бути зазначена конкретна назва суду, в якому адвокат надає правову допомогу. Судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади. Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону про адвокатуру.
Марина Ясинська, головна редакторка ЮРЛІГИ
