Прес-служба Верховного Суду опублікувала вісімнадцятий огляд практики Європейського суду з прав людини, який охоплює рішення, ухвалені за період з 20.05.2019 по 24.05.2019.
В огляд, зокрема, ввійшли 14 рішень: «О.С.І. та інші проти Румунії», «Урбонавісіус проти Литви», «О.О. проти Росії», «А.С. проти Росії», «Лєдєнцов проти Росії», «Дейнеко проти України», «Зайкіна проти Росії», «Біковцев та Прачев проти Росії», «Г.К. проти Бельгії», «Чебаб проти Франції», «Цаггаракіс проти Греції», «Канцел проти Польщі», «Мірзоян проти Вірменії», «Дойлі проти Ірландії».
У справі «Дейнеко проти України» ЄСПЛ констатував порушення п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканість) у зв'язку з необгрунтованим багаторазовим продовженням заявнику національними судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
20 вересня 2007 року заявника, який обіймав посаду голови Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області, було затримано за підозрою у хабарництві. Наступного дня слідчий подав до суду клопотання про обрання до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду справи в суді. Досудове тримання під вартою заявника було продовжено 12 разів. Під час провадження в суді першої інстанції пан Дайнеко одинадцять разів клопотав про зміну йому запобіжного заходу на більш м'який. Заявник стверджував, що стан його здоров'я погіршився; його члени сім`ї, у разі необхідності, зможуть внести суму застави у разі звільнення з-під варти; окрім іншого, представники парламенту та державні діячі можуть гарантувати явку заявника до суду. Судом було відхилено аргументи заявника, і зазначено, що медична допомога була йому надана в СІЗО. Окрім іншого, заявник стверджував про відсутність у нього можливості отримати ефективні засоби юридичного захисту. Пан Дайнеко стверджував, що запобіжний захід у вигляді досудового тримання під вартою був надмірним, і органи влади не змогли достатньо обґрунтувати необхідність застосованого до нього виняткового запобіжного заходу.
https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/186146_noviy-oglyad-rshen-spl-vd-verkhovnogo-sudu |
Заслуговує на увагу також і справа «О.С.І. та інші проти Румунії», відповідно до обставин якої румунські національні суди, незважаючи на жорстоке погодження батька з дітьми, постановили повернути їх йому відповідно до положень Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. ЄСПЛ у зв'язку з цим констатував порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя).
Заявниця, громадянка Румунії, в свій час була одружена з П. Л. Р., громадянином Італії. Пара проживала в Італії; у шлюбі народилося двоє дітей. Улітку 2015 року сім`я поїхала до Румунії на літній відпочинок, чоловік повернувся до Італії раніше через роботу, а заявниця разом з дітьми вирішила не їхати додому через жорстоке поводження П. Л. Р до дітей та до неї самої. За її словами, він систематично бив дітей. Іноді П. Л. Р. міг роздягнути їх та бити важкими предметами, ображати та принижувати їх. Така жорстокість посилювалася з кожним роком. На підтвердження своїх свідчень заявниця надала відеозаписи їхнього життя в Італії. Бухарестський окружний суд у 2016 році задовольнив скаргу П. Л. Р. щодо повернення дітей. Це рішення підтримав Бухарестський апеляційний суд у 2017 році. Суди встановили, що фізичне насилля до дітей не мало багаторазового характеру, а було поодиноким. Також було зазначено, що в будь-якому випадку органи влади Італії зможуть захистити дітей у разі застосування до них насилля та жорстокості. Проте органам влади не вдалося виконати рішення про повернення, оскільки діти відмовились повернутися до Італії; наразі О.С.І. та її діти проживають в Румунії.
Огляд підготовлено працівниками департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду з використанням матеріалів, розміщених на веб-сайтах Європейського суду з прав людини.
Як вже писала ЮРЛІГА, оприлюднено черговий огляд рішень ЄСПЛ від Верховного Суду.
