Шостий апеляційний адміністративний суд визнав інспекційні відвідування місцевими інспекторами незаконними та постановив, що перевірки роботодавців інспекторами Держпраці мають проводитися виключно в рамках Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Таке рішення суд прийняв 14 травня по справі № 826/8917/17, скасувавши постанову Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2017 року № 295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова № 826/8917/17 набрала законної сили 14.05.2019 та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Ця постанова затверджувала такі нормативні акти:
- Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який прописує правила інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань;
- Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, який містить правила проведення виїзних перевірок.
У першому з вищенаведених порядків вказано, що інспектор з праці може безперешкодно, без попереднього повідомлення самостійно в будь-яку годину проходити до будь-яких приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
Відтепер перевірки повинні здійснюються з дотриманням вимог включення суб'єкта господарювання до план-графіку або в позаплановому порядку згідно з Законом.
В Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю зазначалося, що державний контроль можуть здійснювати інспектори місцевих інспекцій.
Суд скасував це положення - відтепер перевірки повинні здійснюватися виключно державним органом з питань праці.
Колегія суддів визнала постанову № 295 нечинною з огляду на таке.
Кабмін зобов'язаний приймати акти, якщо за результатами розгляду на засіданні до них не висловлено зауважень. Колегія суддів звертає увагу, що Державна регуляторна служба, за результатами розгляду проекту оскаржуваної постанови, тричі відмовила в її погодженні.
Держпраці не врахувала зауваження ДРС, в тому числі, на етапі повторного її погодження. При цьому, за відсутності рішення Державної регуляторної служби про погодження даного проекту постанови Держпраці подала його на розгляд Уряду.
Отже, відповідачем суттєво порушено порядок підготовки та ухвалення вищезгаданої постанови, що безумовно має своїм наслідком визнання оскаржуваної постанови нечинною.
Крім того, приймаючи постанову Кабмін не дотримався принципу передбачуваності, що означає послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що в свою чергу дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності. Так, проект не було включено до плану підготовки проектів регуляторних актів Кабінету Міністрів України на 2017 рік, що є порушенням норм статей 5, 7, 19 Закону № 1160-IV"Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Також оскаржуваною постановою, якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, запроваджено безпідставне наділення повноваженнями на здійснення державного нагляду (контролю) органів, яким законами таких повноважень не надано.
Закон "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачає жодних повноважень виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад на здійснення ними державного нагляду (контролю). Частина четверта статті 4 Закону № 877-V передбачає, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Оскільки постанова №295 нечинна та скасована, будь-які інспекційні відвідування та невиїзні інспектування, які тривають або призначені згідно із постановою № 295, мають бути зупинені або скасовані.
З текстами рішень можна ознайомитись у VERDICTUM. Поставивши справу на контроль, ви першими дізнаєтесь про наслідки касаційного оскарження.
