Стратегії започаткування й розширення бізнесу бувають різні, одна із них - це франчайзинг. Ця бізнес-модель підходить як для тих, хто прагне розширити свою мережу з якісно новим форматом, так і для тих, хто, створюючи власну справу, мріє про "плавний старт".
Франчайзинг є відносно молодою бізнес-моделлю, і хоча у 2000-х роках спостерігався деякий песимізм щодо франчайзингу, зараз в Україні спостерігаємо певне пожвавлення у цій сфері.
Ідея франчайзингу полягає в масштабуванні (копіюванні) бізнес-моделі успішного суб'єкта господарювання, котрий здобув гарну репутацію, як запоруку залучення клієнтів і прогнозованого виходу на прибутковий фінансовий результат. Тому франчайзинг є привабливою формою співпраці між правоволодільцем і користувачем (франчайзі). Франчайзі цікавить уже "перевірений" формат бізнесу, відомий бренд, триваюча підтримка й навчання, що значно збільшує шанси на успіх, тоді як правоволодільцю цікаве збільшення обсягів продажів. Гарні відносини між франчайзером і франчайзі мають вирішальне значення для успіху обох сторін. Оскільки франчайзинг установлює ділові відносини протягом багатьох років, правовий фундамент має бути ретельно побудовано, маючи чітке розуміння ризиків обох сторін.
Аналіз законодавчого регулювання франчайзингу свідчить про те, що воно охоплюється лише поняттям договору комерційної концесії (глава 76 ЦК України, глава 36 ГК України), за яким передаються: 1) комплекс прав на об'єкти інтелектуальної власності (знаки для товарів і послуг, комерційне найменування, промислові зразки, винаходи, твори, комерційна таємниця, ноу-хау тощо); 2) комерційний досвід; 3) ділова репутація.
Про те, що входить до складу франшизи, та про нюанси застосування франчайзинговоъ структури читайте в материалі ЮРИСТ&ЗАКОН за посиланням.
Щоб отримати доступ до інших матеріалів інформаційно-правової системи ЛІГА:ЗАКОН, скористайтеся вільним тестом та оцініть увесь масштаб і переваги послуг, що надаються.
