Велика Палата Верховного Суду вказала, що використання учасниками судового процесу та їхніми представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності цих осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє.
Відповідний висновок міститься у постанові ВП ВС від 13 березня 2019 року. У справі № 199/6713/14-ц особа звернулася до суду зі скаргою, в якій використала нецензурну лексику, лайливо охарактеризувала державного виконавця, бездіяльність якого оскаржувала, та стверджувала, що звернулася до суду за захистом своїх прав саме тому, що державний виконавець має такі характеристики.
Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та 2 вказаної статті).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а ч. 1 ст. 44 цього Кодексу покладає на учасників судового процесу та їхніх представників обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами.
Цю скаргу Велика Палата Верховного Суду залишила без розгляду, мотивуючи це виявом неповаги з боку скаржника до суду й інших учасників процесу. Окрім того, ВП ВС констатувала, що подання подібної скарги є зловживанням скаржником його процесуальними правами і невиконанням обов'язку керуватися завданнями цивільного судочинства.
Вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК: залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Всі судові рішення можна знайти у Verdictum. Правові позиції зручно відстежувати в модулі "Судова практика" ІПС "ЛІГА:ЗАКОН".
