Процедура здійснення повідомлення про підозру включає складання письмового повідомлення про підозру та його вручення підозрюваному уповноваженою особою. Коли у вчиненні злочину підозрюється особа, щодо якої передбачено здійснення особливого порядку кримінального провадження, письмове повідомлення про підозру такій особі має бути вручене безпосередньо посадовими особами органів прокуратури, визначеними у пунктах 1 - 4 ч. 1 ст. 481 КПК (Генпрокурор, його заступники та керівники регіональної прокуратури у межах повноважень). Здійснення цієї дії не може бути передоручене.
Відповідну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 19 лютого 2019 року у справі № 349/1487/14-к (повний текст судового рішення доступний у системі VERDICTUM). Суд розглянув касаційну скаргу прокурора на ухвалу апеляційного суду про закриття кримінального провадження у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи та вичерпанням можливості їх отримати.
Відповідно до вироку місцевого суду особа була засуджена за ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) КК України та визнана винуватою в тому, що, працюючи на посаді судді, будучи службовою особою, котра займає відповідальне становище, діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, протягом 2010 - 2011 років одержала хабарі за сприяння розгляду цивільної та кримінальної справ, які перебували в її провадженні.
У касаційній скарзі прокурор посилався на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недопустимість доказів сторони обвинувачення і їх недостатність для доведення у визначений процесуальним законом спосіб і поза будь-яким розумним сумнівом винуватості особи у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368 КК, а тому правильно скасував обвинувальний вирок і закрив кримінальне провадження.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження та не заперечується учасниками судового провадження, процесуальні документи, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо особи, стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, на стадії закінчення досудового розслідування не відкривалися. У зв'язку зі знищенням цих документів також не було можливості відкрити та дослідити їх і під час розгляду кримінального провадження судом. За таких обставин апеляційний суд правильно вказав на недопустимість даних, що містяться в матеріалах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо особи, як доказів.
При цьому, надаючи оцінку іншим матеріалам кримінального провадження, апеляційний суд обґрунтовано визнав їх такими, що не підтверджують поза розумним сумнівом винуватість особи у вчиненні інкримінованих йому злочинів, оскільки самих лише показань двох свідків, котрі стверджували, що передавали кошти як хабар, недостатньо для спростування доводів сторони захисту про непричетність судді до вчинення злочинів. Інші свідки безпосередніми очевидцями злочинів не були, дали показання з чужих слів або ж є співробітниками правоохоронних органів, а тому їхні показання на підставі ст. 97 КПК не можуть бути визнані допустимими доказами.
Колегія суддів ККС ВС погодилася з висновком суду апеляційної інстанції про порушення органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону при врученні особі повідомлення про підозру.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 Закону "Про судоустрій і статус суддів", п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК повідомлення судді про підозру здійснюється лише Генеральним прокурором або його заступником. Вказана вимога обумовлена особливим статусом суддів і є гарантією їх незалежності та імунітету.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, письмове повідомлення про підозру судді хоча й було складене першим заступником Генпрокурора, проте вручене особою, яка за посадою не є Генпрокурором або його заступником, що є істотним порушенням вимоги процесуального закону в частині процедури притягнення особи до кримінальної відповідальності.
ВС залишив ухвалу апеляційного суду без змін.
Усі судові рішення можна знайти в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. А будь-яке судове рішення, що є в системі, можна поставити на контроль.
