Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 606/2032/16-ц виклала висновок щодо застосування норм права при визначенні юрисдикції спору про повернення землі між фермерським господарством, засновник якого отримав землю як фізична особа, та прокуратурою.
Прокурор вимагав повернути у власність держави землю, надану в оренду фізичній особі, яка потім утворила фермерське господарство.
Велика Палата роз'яснила, що за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, на їхні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, поширюється юрисдикція господарських судів.
Якщо про реєстрацію фермерського господарства відомо до відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана ділянка для ведення фермерського господарства, суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у такій справі, оскільки вона має розглядатися за правилами господарського судочинства.
Провадження підлягає закриттю також якщо про реєстрацію фермерського господарства на момент відкриття провадження стало відомо під час розгляду справи за правилами цивільного судочинства.
З текстом постанови Великої Палати можна ознайомитися у Verdictum.
